Лев — один з улюблених образів у мистецтві та літературі. Одна з байок легендарного давньогрецького автора Езопа має назву «Людина й Лев» (або «Лев та статуя»). Сюжет її такий. Чоловік і Лев сперечаються, хто з них кращий, сильніший та важливіший. Чоловік вказує на статую лева, переможеного людиною. А Лев відповідає, що якби леви створювали скульптури, то вони б теж показали себе переможцями.
Сьогодні мова піде про образ лева у роботах українських фарфористів.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про фігурки левів, пум, рисей у творчому доробку вітчизняних митців.
«З давніх часів лев асоціюється з могутністю, рішучістю та благородством»
— Чимало фактів про лева дійсно вражають, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Попри величність, ці тварини живуть недовго — у середньому 10−16 років. Та й образ їхнього життя вас здивує. Лев спить стільки годин на добу, що важко у це повірити. Близько двадцяти годин на добу! Леви — досить ліниві тварини. Якщо лев ситий, лише дві речі можуть змусити його ворушитися — пекуче сонце та небезпека. Але якщо голодний, то у погоні за антилопою чи зеброю може розвивати швидкість до 60 кілометрів на годину.
ВІДЕО ДНЯ
— Образ лева пронизує історію мистецтва.
— Так. З давніх часів лев асоціюється з могутністю, рішучістю та благородством. Ці риси знайшли відображення також у знаку зодіаку Лев. Серед характерних рис його представників можна побачити сильну волю, великодушність, амбітність, рішучість, хоробрість. Люди, народжені під знаком Лева, діяльні, наполегливі, прагнуть успіху та визнання. До речі, дуже популярно дарувати фігурки левів представникам цього знаку на день народження та й просто як талісман.
РЕКЛАМА
— Хто з українських фарфористів створив фігурку лева?
— До Другої світової війни головний осередок виробництва фарфорової скульптури знаходився в нас на Городницькому заводі. Його провідними скульпторами були Юхим Гаврилюк та Раїса Марчук. Юхиму Гаврилюку належить ряд скульптур анімалістичного жанру: «Бульдог», «Вівчарка», «Пінчер», «Білий ведмідь». Поміж них був і лев — традиційний символ хоробрості й могутності. У 1950-ті роки декоративна скульптура лева випускалася й Полонським заводом художньої кераміки. Сьогодні ці порцелянові леви — справжні раритети.
«Лев». Полонський ЗХК. 1950-тіРЕКЛАМА
«Характер та звички тварин намагався відтворити у роботах полонський митець Михайло Моцак»
— У їхніх поглядах наче є якась мудрість.
— Як тут не згадати ще одну відому байку Езопа — про Лева та Мишку. Сюжет такий. Лев спав у лісі, поклавши голову на лапи. Ненароком його сон порушила маленька Мишка. Лев прокинувся й сердито поклав свою величезну лапу на крихітну істоту. Мишка ж почала благати його, щоб він її помилував, й обіцяла відплатити йому добром. Лев був здивований. Насправді, як Мишка може йому відплатити? Але він був великодушний та відпустив її. А через кілька днів Лев потрапив у сіті мисливця та про свою біду сповістив відчайдушним ревом. Мишка почула його й хутко поспішила на допомогу. Вона перегризла одну з мотузок, і Лев зміг звільнитися з полону. «Ти сміявся з моїх слів, що відплачу тобі добром, — сказала Мишка. — Тепер ти бачиш, що навіть Миша може допомогти Леву».
— Цікаво й повчально.
— До речі, характер та звички тварин намагався відтворити у своїх роботах полонський митець Михайло Моцак. Це було у 1970−1980-ті роки. З особливою цікавістю він ліпив кошенят, цуценят, лисенят, тигренят, рисенят та інших симпатичних грайливих звіряток. За зразками Михайла Моцака випускалися серії фігурок, на заводі їх навіть жартома прозвали «моцики». Одна зі скульптурних груп отримала назву «Тварини». Поміж лисенят, тигренят є й потішні левенята. Повна колекція анімалістичних робіт Михайла Моцака представлена у колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
М. Моцак. Левенята зі скульптурної групи «Тварини». Полонський ЗХК. 1980-тіРЕКЛАМА
«У Стародавній Греції вірили, що рись може бачити предмети наскрізь»
— Образи яких ще великих хижих кішок втілені у фарфоровій скульптурі?
— Це й пуми, й рисі, й пантера. Пуми — дуже граційні тварини. У пум чудовий зір, вони бачать і вночі. У цей час і полюють. Ця тварина діє потайки, щоб не злякати потенційну здобич. І у цьому запорука успішного полювання. Пума, створена Михайлом Моцаком, дуже граціозна.
М. Моцак. «Пума». Полонський ЗХК. 1980
А ось рись Михайла Моцака та рисеня Василя Мусієнка. Цікаво, що дитинчата хижих тварин зображені беззахисними та сповненими доброти. Рись має тонкий слух та гострий зір. У Стародавній Греції вірили, що рись може бачити предмети наскрізь. Її лапи мають таку особливість, що, коли тварина рухається по снігу, то не провалюється у нього.
В. Мусієнко. «Рисеня» зі скульптурної групи «Тварини». Полонський завод художньої кераміки. 1985. М. Моцак «Рись». Полонський ЗХК. 1972
— Як краще вписати такі фігурки в інтер’єр?
— На мою думку, їх краще розміщувати групами. Саме так роблю я, мені подобається створювати цікаві сюжети. На фото, де рись та рисеня, ви бачите саме такий. Мати-рись повчає своє дитинча. А воно хоче гратися — і все тут.
— Що символізують фігурки лева, рисі, пуми?
— Вважається, що такі речі у домі доречні, бо служать своєрідним захистом його мешканців. Крім того, коли дивишся на них, додають бадьорості та енергійності.
Читайте також: «Містичні історії про скрипку Нікколо Паганіні вражають», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Вінтажні статуетки стають щодалі популярнішими у дизайні інтер’єру. Вони чудово поєднуються із сучасними меблями та елементами декору.
— Дам хорошу пораду читачам «ФАКТІВ». Якщо ви маєте такі статуетки у себе вдома, розкажіть про історію їх створення та автора родині та друзям. З цікавістю будуть слухати про це й діти. Також може бути цікавою історія появи такої роботи у вашому домі. Можливо, фігурка перейшла вам у спадок від батьків, можливо, придбана на аукціоні або подарована з якоїсь нагоди. Речі з історією — це не просто речі. Вони зберігають пам'ять про події та людей — і це дуже важливо.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповіла про зображення кульбаби у порцелянових роботах українських митців — сервізах та вазах.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Ю. Гаврилюк. «Лев». Городницький ФЗ. 1930-ті
