>
Приблизно 112 тис. осіб активно працюють водіями таксі в Україні, до яких додається ще близько 60 тис. тих, хто час від часу бере замовлення. Однак, лише близько 5,5% з них є офіційно зареєстрованими. Через таку неофіційну зайнятість, державний бюджет України щорічно недоотримує приблизно 4,5 млрд грн. Про це свідчить дослідження Київської школи економіки (KSE) щодо економічних наслідків реформи ринку ride-hailing в Україні.
Максим Терзі, дослідник Urban Research Center (KSE), під час обговорення “Результати дослідження економічних ефектів реформи ринку ride-hailing в Україні”, організованого Європейською бізнес асоціацією минулого тижня, зазначив, що протягом 2025 року в Україні було здійснено близько 235 мільйонів поїздок. Це на 15 мільйонів, або майже 7%, більше, ніж у 2024 році.
За його словами, при середній вартості однієї поїздки на рівні 196 грн, загальний обсяг ринку оцінюється приблизно в 46 млрд грн, або близько 1 мільярда доларів США.
“Ринкова структура характеризується концентрацією навколо кількох цифрових платформ, що дозволяє державі охопити більшість поїздок через обмежену кількість точок взаємодії”, – додав Терзі.
Згідно з результатами дослідження, провідні платформи – Uklon та Bolt – спільно контролюють приблизно 85% ринку. Частка Uber за останні роки знизилася приблизно до 7%, тоді як решта 8% розподіляється між локальними цифровими платформами, традиційними службами таксі та іншими гравцями ринку.
Дослідження показує, що в ліцензійних відомостях зареєстровано близько 9,5 тис. автомобілів, допущених до перевезення пасажирів, що і призводить до частки легалізованих водіїв близько 5,5%.
На думку Терзі, Україні варто перейняти досвід інших країн у реформуванні ринку таксі, зокрема, впровадити автоматизовану перевірку водіїв та транспортних засобів через API, створити єдиний реєстр водіїв і автомобілів, встановити відповідальність платформ за допуск водіїв та автоматичний облік доходів з утриманням податків, а також забезпечити прозорість алгоритмів прийняття рішень та блокувань.
Водночас, згідно з дослідженням, пропонується зберегти загальнодержавні правила щодо реєстрації, безпеки, страхування, обробки даних та діяльності платформ.
Зазначається, що на практиці має бути запущений єдиний реєстр та API, що забезпечить автоматичну верифікацію сертифікатів, результатів технічного контролю автомобілів та страхування без необхідності ручного введення даних. Допуск водіїв через платформу означатиме, що платформа не передаватиме замовлення водію без чинних документів і блокуватиме доступ у разі їх недійсності. Інші важливі аспекти включають забезпечення безпеки пасажирів та поступовий запуск системи.
За словами Терзі, ризик несприйняття реформи водіями значною мірою залежить від наявних фіксованих витрат, основну частину яких складає страхування.
Згідно з даними дослідження, активний водій виконує близько 2 тис. поїздок на рік. Отже, витрати на сертифікат, технічний огляд та страхування будуть відносно невеликими в перерахунку на одну поїздку.
Натомість, водій, який працює спорадично, здійснює близько 200-400 поїздок на рік. Для нього аналогічні фіксовані витрати матимуть багаторазово більший вплив на рентабельність його роботи.
KSE наводить приклад, що орієнтовна вартість страхування може становити від 20 до 45 тис. грн на рік.
У дослідженні представлено три сценарії реалізації реформи ринку таксі: песимістичний, базовий та оптимістичний. Песимістичний сценарій передбачає запуск реєстру лише наприкінці 2028 року, значні витрати на виконання вимог (особливо страхування), складний механізм сертифікації та повільну легалізацію. У такому випадку частина водіїв покине ринок або відкладе перехід до легального сектору. До 2030 року легально працюватиме близько 70% водіїв, кількість поїздок скоротиться до 228,5 млн з середнім чеком 370,4 грн, а бюджет отримає 5,9 млрд грн.
Базовий сценарій передбачає запуск реєстру протягом 2027 року та його стабілізацію на початку 2028 року, помірні витрати та спрощену сертифікацію. За такого сценарію до 2030 року близько 83% водіїв працюватимуть легально, кількість поїздок відновиться до 244 млн з середнім чеком 341 грн, що принесе бюджету 6,9 млрд грн.
Оптимістичний сценарій прогнозує, що у 2030 році частка легальних водіїв становитиме 90%, кількість поїздок зросте до 264,7 млн при середньому чеку 337 грн, а бюджет отримає 8,04 млрд грн.
Перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач під час круглого столу наголосив на важливості забезпечення державою однакових правил гри на ринку таксі, легальної діяльності всіх водіїв, безпеки транспортних засобів та страхування всіх поїздок.
За його словами, наразі законопроєкт проходить узгодження з органами державної влади.
“Я вже спілкувався з деякими членами комітету. Тому я впевнений, що ми маємо спільне розуміння, що цей закон є своєчасним, і ми повинні над ним працювати”, – додав Деркач.
Генеральний менеджер Bolt Сергій Павлик, у свою чергу, підкреслив зацікавленість компанії у повному врегулюванні ринку таксі та легалізації всіх водіїв. За його словами, важливо забезпечити такий рівень регулювання, який дозволить зберегти якість послуг для всіх учасників ринку.
Він також зазначив, що реформа насамперед повинна стосуватися безпеки пасажирів та забезпечення справедливих умов праці для всіх учасників ринку.
“Як вже зазначалося, це в першу чергу питання безпеки та справедливості”, – уточнив Павлик.
Раніше Деркач висловлював думку, що прийняття Верховною Радою 9 червня закону про автоматичний обмін інформацією про доходи на цифрових платформах відкриє шлях до ухвалення законопроєкту про реформування ринку таксі в Україні.
Провідні онлайн-сервіси таксі Uklon та Bolt у коментарях агентству “Інтерфакс-Україна” зазначили, що прийняття закону про оподаткування цифрових платформ створює сприятливі умови для подальшої реформи ринку таксі. Вони також висловили побажання провести її вчасно та без запровадження надмірних норм, які могли б створити необґрунтовані бар’єри для входу на ринок.
Основна ідея реформи полягає у введенні нового статусу – “автомобільний самозайнятий перевізник”, що дозволить водіям працювати без складної звітності та бюрократії.
Законопроєкт також врегулює роль цифрових платформ перевізників, які “виступатимуть податковими агентами, перевірятимуть документи водіїв та нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників”, повідомив колишній віцепрем’єр-міністр з питань відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.