В Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського пройшов ХІII фестиваль інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2024». Зі зрозумілих причин на церемонії нагородження імена деяких переможців не називались. Один з них приїхав на конкурс з фронту. Ця талановита людина знаходить на війні час і можливості розробляти інноваційну бойову техніку. А керівник проєкту зі створення одного з новаторських безпілотників повідомив під час нагородження, що він демобілізований, інші учасники його команди зараз на фронті.
ВІДЕО ДНЯ
І все ж про деякі військові розробки, які стали переможцями в різних номінаціях «Sikorsky Challenge 2024», писати можна. Одна з них — система «Цвях», яка здатна допомогти нищити більше окупантів і при цьому зберігати життя українських воїнів. Автор ідеї «Цвяха» Єгор Шишенок дав інтерв’ю «ФАКТАМ».
«Цвях» забезпечує високу точність наведення зброї: на відстані кілометр відхилення по цьому показнику становить менше п’яти сантиметрів"
– Уявіть, на передовій позиції стоїть наша турель, на якій встановлено кулемет (або одразу дві одиниці цієї зброї), — розповів «ФАКТАМ» Єгор Шишенок. — Кулеметник розмістився не біля кулемету, а на чималій відстані від нього в максимально безпечному місці (наприклад, в підвалі) і звідти управляє веденням вогню — віддалено наводить зброю на цілі і стріляє.
Як таке стане можливим? Все просто, поясню: встановлений на турелі кулемет з’єднаний кабелем з пультом управління. Зрозуміло? Йдемо далі. Пульт управління оснащений екраном, на який виводиться «картинка» з відеокамери. Оператор (кулеметник) дивиться на неї («картинку»), і за допомогою джойстиків наводить кулемет на противника і стріляє. Ось так й працює наша оборонна турель «Цвях».
РЕКЛАМА
Єгор Шишенок на конкурсі ««Sikorsky Challenge 2024»
Зважте, що кулеметники і снайпери являються пріоритетними цілями для противника. Тому надзвичайно важливо, що, використовуючи «Цвях», вони зможуть вести вогонь з доволі безпечних місць. І таким чином значно менше ризикувати життям.
РЕКЛАМА
— Чим ваша турель відрізняється від інших?
— У нашого «Цвяха» декілька унікальних переваг. Одна з них — висока точність наведення зброї: на відстані один кілометр відхилення по цьому показнику становить менше п’яти сантиметрів.
РЕКЛАМА
— Це при веденні вогню одиночними пострілами?
— Так, одиночними. Для середньостатистичного бійця така точність недоступна. Та й навіть класний снайпер з кілометрової відстані не зможе тривалий час тримати ціль на прицілі з відхиленням менше п’яти сантиметрів. Тут слід зазначити, що жодна інша турель, окрім нашої, не розрахована на ведення вогню зі снайперської гвинтівки.
— Якщо використовувати «Цвях» для ведення вогню не з гвинтівки, а з кулемету, точність зменшується?
— Ясна річ. Але все одно вона вища, ніж коли кулеметник сидить за кулеметом і веде з нього вогонь. Тобто, якщо він використовує нашу турель, то стріляє більш влучно.
На цьому зображенні видно, що зброю наведено чітко на око манекену
— За рахунок чого вдається цього досягти?
— За рахунок того, що на цій конструкції кулемет утримується міцно. А при звичайній стрільбі — стоїть на сошках або знаходиться в руках кулеметника. Тому віддача під час стрільби сильніша.
— Зрозуміло. Ви сказали, що «Цвях» має декілька унікальних переваг. Які ще, окрім дуже високої точності наведення?
— Універсальність. Про що йде мова? На нашу турель можна встановлювати багато різновидів зброї: кулемет, снайперську гвинтівку, РПК (реактивний протитанковий гранатомет), «Джавелін» (переносний протитанковий ракетний комплекс) «Стінгер» (переносний зенітно-ракетний комплекс), тощо.
— Тобто інші турелі універсальністю не відрізняються?
– Саме так. У них лише дві опції: перша — кулемет, друга — гранатомет. А на «Цвях» — широкий спектр зброї, якщо знадобиться — то й арбалет (посміхається — Авт.).
— Ви сказали, що за потреби на вашій турелі можна поставити одночасно два кулемети. Навіщо два?
— Заради збільшення купчастості стрільби. До того ж, коли працюють одночасно два кулемети, то вогнева потужність значно більша. А оператор все одно один. Плюс — якщо трапляється заклинювання зброї, то вогонь по противнику не припиниться — продовжить стрілять другий кулемет.
— Яку вагу витримує ваша турель?
— Сто кілограмів (сукупна вага зброї, боєкомплекту, оптичних систем та бронеплит). Для людини 100 кілограмів — занадто важко, а для нашого «Цвяха» — цілком прийнятно.
Читайте також: «Ми можемо навчити приблизно мільйон солдатів за один рік», — співзасновник компанії Skiftech Юрій Лавренов
— Я так розумію, турель оснащена відеокамерою. Де її встановлено?
— На прицілі зброї. Можна використати різні приціли, зокрема, тепловізійний та «нічник» (приціл нічного бачення).
— «Нічник» і тепловізійний відрізняються?
– Так, відрізняються. Тепловізійний «бачить» у інфрачервоному діапазоні (тобто через нього видно тепловий слід людини або якогось об’єкта, скажімо, танка). Отже, щоб «бачити» тепловізору не потрібно світло. А от для ефективної роботи «нічника» необхідне хоча б мінімальне освітлення — від зірок, Місяця.
— «Нічник» «бачить» на кілометр?
— Навіть на ще більшу відстань. Те, що я казав про прицілювання з відстані в кілометр, стосується точності наведення зброї на ціль.
«Кожна наша турель здатна замінити на полі бою одного бійця»
— Збагнувши, що вогонь ведеться за допомогою турелі, ворог спробує вивести її з ладу. Вона оснащена захисними елементами?
– Так — броньованими накладками. Попервах ми мали намір зробити «броню» власними силами. Але заглибившись в цю тему, розібралися, що обробка броньованої сталі досить складна і дорого коштує. При цьому в Україні є певно що сотні тисяч вже готових бронеплит старого зразка. Мова йде про важкі металеві пластини для бронежилетів. Солдати не хочуть носити ці пластини, намагаються замість них придбати легкі сучасні, керамічні. Тож металеві стають незатребуваними. Ми вирішили їх використати для захисту нашого «Цвяха». Декілька бронеплит від бронежилетів прекрасно закривають з фронту корпус турелі. Ці плити — якісна бронесталь. Вартують вони нам в разів 10 дешевше, ніж якщо б ми виготовляли їх самі.
Зауважу, що турель може використовуватись і для ведення вогню по повітряним цілям. В цьому варіанті застосування броні не потрібно.
— Можливо, була конкретна історія, яка стала для вас поштовхом для створення новаторської турелі?
— Ця ідея виникла у мене ще у 2016 році. Але я тривалий час не мав однодумців, з якими міг би її реалізували. Минулого року під час проведення у Київському політехнічному інституті курсів «Інженерія безпілотних систем» я познайомився з талановитим інженером-розробником Антоном Городецьким. Він погодився взяти участь в створенні турелі. Фактично Антон розробив всі елементи її конструкції: від рішень по бронюванню до електронного начиння. Антон на дуже високому технічному рівні реалізував мою ідею.
Антон Городецький під час випробування турелі (скрин з відео)
До речі, починаючи роботу над створенням турелі, ми визначили ключові вимоги до неї: вона має бути максимально проста, якомога надійніша і якомога дешевша. Нам вдалося цього досягти: серед турелей, які є на українському ринку, наша найдешевша, надійна (ми жартуємо, що вона ближче до танку, ніж до турелі). І третє: у разі пошкодження наш виріб легко полагодити — глибоких інженерних знань не потрібно. Тобто швидко навчитися її ремонтувати зможе фактично будь-хто з бійців.
— Багато стартапів перші свої розробки збирають в гаражах, сараях. У випадку з вашої туреллю було щось схоже?
– Не вгадали. «Цвях» зібрали в хоча й невеликому, але все ж цеху компанії «Лабораторія НовіТехНет», яку я очолюю. Ми спеціалізуємося на виготовлені щогл для військових. А турель — це наша інноваційна розробка. Вона значно складніша, ніж щогли. Проте перший ж варіант «Цвяха» вийшов доволі хорошим. До речі, щира подяка інвестору, який вклав гроші в цей проєкт. Також дякую державному кластеру інновацій Brave1, який надав грант.
— Проводили випробування «Цвяха» на полі бою?
— На фронті ще ні. Поки що випробували на полігоні. В ході цього тестування турель показала себе доволі добре. Особливо військовим сподобалась висока точність наведення зброї на ціль. Звісно, ми будемо вдосконалювати нашу турель, але серійне виробництво слід розпочати вже зараз. Широке застосування «Цвяха» врятує життя і здоров’я багатьох наших воїнів. Ми ведемо переговори з кількома приватними та державними підприємствами, яких може зацікавити наша розробка. Адже самостійно зібрати за короткий час велику кількість турелей ми самі не зможемо. Тому є необхідність долучити потужні підприємства, здатних виробляти «Цвяхи» тисячами.
Тут слід наголосити ще й на такому важливому аспекті: кожна наша турель здатна замінити на полі бою одного бійця. Тож виробляючи тисячі таких турелей українська промисловість послабить проблему нестачі бійців на передовій.
Турель «Цвях» успішно пройшла випробування на полігоні (скрин з відео)
— Чекайте. Дещо не зрозуміло: якщо для ведення вогню за допомогою турелі потрібен оператор, то як можна замінити нею людину на передовій?
– Річ у тім, що кулемет, як правило, обслуговують дві людини. Зі снайперами така ж ситуація — вони працюють снайперськими парами. При використанні турелі мати напарника не обов’язково.
До того ж, повторю, і кулеметники, і снайпери є для противника пріоритетними цілями. «Цвяхи» дають можливість цим хлопцям та дівчатам вести вогонь дистанційно з більш-менш безпечного місця. Тож — бережуть їх життя.
«Можна спробувати автоматизувати й натискання курка, але, за міжнародним законодавством, рішення про застосування зброї має приймати людина»
– Скажу ще про таке: снайперу противника, якому доведеться вести двобій з нашою туреллю, буде дуже складно вивести її з ладу, — продовжує Єгор Шишенок. — Хіба що він влучить в оптику. Зважаючи на те, що «Цвях» дозволяє нашому снайперу більш точно цілитись, вірогідність перемоги його противника в двобої примарна.
— Уявімо ситуацію: снайпер знаходиться в підвалі і бачить ціль на екрані вашої системи «Цвях». Йому слід просто дати команду системі навести зброю на цю ціль і потім зробити постріл?
— Ні, не так. Адже поки що наведення відбувається в ручному режимі.
Читайте також: На полі бою робитимуть ставку на комп’ютерні ігри: комбат про те, як модернізувати українське військо
— Це вас влаштовує?
— Ні. Тому зараз контактуємо з декількома командами програмістів, які взялися зробити наведення комп’ютеризованим. Якщо вони впораються з цим завданням, то в оновленій версії «Цвяха» бійцю буде достатньо вказати, в яку ціль слід влучити і система сама наведе на неї зброю. Оператору лише треба буде натиснути на курок (в даному разі — виконати відповідну маніпуляцію джойстиком). Ми могли б спробувати автоматизувати й натискання курка, але, згідно міжнародного законодавства, рішення про застосування зброї має приймати людина, а не машина.
— Бійцям слід буде переносити на собі вашу систему «Цвях», щоб потім встановити на позиціях. Тож важливо й те, скільки вона важить. Яка її вага?
– Дивіться, турель складається з двох частин: триноги й бази, яка на цю триногу встановлюється. Так от база, яка має два елементи (модуль зброї і модуль броні), важить близько 30 кілограмів. Для її перенесення потрібно дві людини.
— Команда з обслуговування «Цвяха» має складатися з двох людей?
— Для перенесення — з двох. Але для ведення вогню досить одного бійця. Якщо мова йде про несення чергування на опорному пункті, то два солдата можуть періодично міняти одне одного за пультом управління турелі.
Читайте також: Подружжя створило виробництво безпілотників за гроші, зароблені на вишиванках: розпочати бізнес ветерану допоміг мільйон від держави
— Коли в гвинтівці або кулеметі закінчуються патрони, то заряджання виконує автомат чи людина?
— Людина — це не автоматизувати.
— На скільки вистачає заряду однієї акумуляторної батареї, якими оснащена ваша система?
— Однієї батареї вистачає на дві доби.
— Ще одне питання про технічні особливості. Яка максимальна довжина дроту, що з’єднує турель з блоком управління, за яким працює оператор?
— До 200 метрів. Завдяки цьому оператор може знаходитись від турелі на доволі великій відстані.
— Рахували вартість «Цвяха»?
— Звісно, рахували. Орієнтовно до 200 тисяч гривень. Багато? Ні. Бо майже вдвічі дешевше від вартості найближчої її конкурентки.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що франко-українська команда представила унікальну розробку, яка дозволить в 2 рази зменшити смертність важкопоранених під час евакуації з поля бою.
На фото у заголовку Єгор Шишенок демонструє турель
Фото автора та з відкритих джерел
