Місто Мирноград на Донеччині з кожним днем фактично перетворюється на поле бою. На щастя, російські окупанти туди ще не зайшли. Але у південних кварталах населеного пункту, котрі майже прилягають до зони бойових дій і постійно обстрілюються, жити вже практично неможливо. За останній місяць місто покинули тисячі мешканців. За даними голови військової адміністрації, зараз тут залишається близько двох тисяч осіб. Серед них уже нема дітей, всі виїхали.
Мирноград стає непридатним для життя — він без газу, питної води та під щоденними обстрілами. Як виживають люди, «ФАКТАМ» розповіла місцева жителька Світлана, яка попросила не називати свого прізвища через безпеку родини.
— Людей станом на 7 вересня десь третина міста залишилася, — каже Світлана. — Це люди різного віку. Місто практично ціле, але є пошкодження, найбільше в районі «5/6». Шахти працюють, та роботі заважають працівники ТЦК — їх, якби то парадоксально не звучало, бояться більше, ніж обстрілів. Садочки та школи деякі зруйновані, є й цілі. Води питної немає — були фільтрувальні станції, та голова військової адміністрації наказав їх вивезти.
ВІДЕО ДНЯ
Лікарні та аптеки у місті закриті, банкомати не працюють, продукти є на ринку, в магазинах. Правда, господарів торгових точок змушують виїжджати — знову ж таки наказ місцевої влади. Тому працюють на свій страх та ризик. Щоб купити 10 літрів води, треба заплатити 50 гривень. Картопля по 40 гривень, хліб по 35. Сала у місті вже немає. Комендантська година в нас триває 20 годин на добу — від 15:00 дня до 11:00 ранку наступної доби. Часу катастрофічно не вистачає!
Цю багатоповерхівку в Мирнограді россіяни зруйнували КАБом 17 серпня 2024 року
— А що зі світлом у Мирнограді?
РЕКЛАМА
— Електроенергія є, але не у всіх. Наприклад, у нашому районі світла нема вже пару днів. 5 вересня з електропідстанції почав йти дим, зникло світло у мене в оселі та ще у 15 п'ятиповерхових будинках. Чоловік зателефонував до диспетчера АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Вони прийняли начебто заявку. Але робити ремонт підстанції збираються аж до 30 вересня. Коли я говорю їм, що місяць людям — а це і старенькі, й інваліди — сидіти без світла, відповідають: «Вибачте, там бойові дії».
Але ми ж тут живемо, ще й на роботу дехто досі ходить! В нас у підстанцію не прилетіла ракета, її не пошкодили обстрілом, просто пішов дим. Чесно кажучи, така байдужість просто вбиває…
РЕКЛАМА
Не всі мають можливість кудись виїхати. І чому ми повинні покидати своє рідне місто та землю? Ми в себе вдома.
Коли немає обстрілів, мирноградці намагаються жити звичайним життямРЕКЛАМА
— Не цікавились, скільки коштує виїхати з міста зі своїм майном?
— У Дніпро поїхав знайомий, то машиною туди вийшло 40 тисяч гривень, а так рахують 40−50 гривень за кілометр. Евакуюватися допомагають посадовці таким чином — вивезуть до Дніпра на вокзал, знімуть відео — і роби, що хочеш… Вже багато хто повернувся назад після такої евакуації! Тут, як співає Кузьма, «по-моєму, чувак, нас кинули».
Лікарні та аптеки у місті закриті
— Що змушує людей, попри важку ситуацію, залишатись у Мирнограді?
— Залишаються тому, що краще померти людиною, ніж десь бідувати… В мене домашні тварини, а з ними беруть неохоче на квартиру. Та й за житло потрібно платити наперед, в мене такої можливості нема. А ще мешканці залишаються в Мирнограді, тому що люблять своє місто по-справжньому!
Тим часом ворог продовжує тероризувати мирне населення України. У ніч проти 8 вересня атаки з повітря зазнало Вилкове на Одещині, де було зруйновано готельно-ресторанний комплекс. А напередодні росіяни завдали авіаудару по житловим будинкам у Сумах та готелю у населенному пункті Миколаївка на Донеччині.
Фото з відкритих джерел
