Український хендмейд відомий у всьому світі. Роботи майстрині Тетяни Голіней мають поціновувачів не лише в Україні, а й у США, Канаді та країнах Європи. «У кожному рядку – спогад, у кожному відтінку – настрій», – написала вона у соціальній мережі. «Гобелен – це завжди про дім. Про тепло, яке зустрічає після важкого дня. Про запах кави вранці та м’яке світло лампи ввечері. Я тчу їх так, щоб кожна робота давала відчуття затишку – навіть коли навколо неспокій. Кажуть, що гобелени для музеїв. А я створюю їх, щоб вони жили в домівках, у сучасних інтер’єрах, поруч з людьми».
В інтерв'ю «ФАКТАМ» Тетяна Голіней розповіла про секрети створення гобеленів та догляду за ними вдома.
«Кожна нитка в гобелені – це маленький спогад»
— Я малюю нитками, і це приносить мені неймовірне задоволення, — каже Тетяна Голіней . — Я народилася в маленькому мальовничому селі Малий Ключів, що на Коломийщині. За освітою я художниця-ткаля.
ВІДЕО ДНЯ
Я завжди любила малювати. З дитинства мене захоплювали пейзажі, квіти, птахи та все, що я бачила навколо. І коли прийшов час обирати, ким я хочу стати, вибір був очевидним – художницею. Я обожнюю ткацтво. Ось гобелен «Село». Він створений з моїх дитячих спогадів. Дитинство в селі особливе. Прохолодна роса огортає ноги вранці. Сонце сходить і заходить, відкриваючи неймовірні краєвиди. Звідусіль чути спів птахів. Ліс і гори ваблять своєю величчю. Я була маленькою дівчинкою, для якої цей світ здавався неймовірно великим і безмежним.
Кожна нитка в гобелені – це маленький спогад. У кожного з нас є свої спогади дитинства. На жаль, з віком ми часто перестаємо помічати красу в простих речах. Ми не бачимо тих дрібниць, які колись помічали. У цій роботі я хочу показати, що краса є в кожному спогаді, який у нас є.
РЕКЛАМА
Гобелен «Село» Тетяни Голіней дуже гарний
— Гарно!
— А ось гобелен «Лелечине кохання». Лелеки — це птахи, які вміють по-справжньому кохати. Разом, крило до крила, вони відлітають до гнізда, а потім разом повертаються додому. Вони будують гнізда, висиджують пташенят, а потім навчають їх літати та випускають у доросле життя, щоб вони також могли знайти своє кохання. Усе дуже схоже на наше людське кохання, але в них воно безумовне, а в нашому, як на зло, воно. Лелеки літають над полями та лісами, милуючись красою землі з висоти пташиного польоту. А ми всі кудись поспішаємо — дедлайни, поїздки, проблеми… Зазвичай ми рідко зупиняємося, щоб озирнутися навколо.
РЕКЛАМА
Гобелен «Любов лелек» — це як витканий вірш
«Гобелен додає тепла дому, створює затишок»
— Яка твоя улюблена робота?
— Один із них — гобелен «Літній день». Уявіть: ви залишаєте все позаду та їдете на відпочинок до родичів у село — і там ваша душа спочиває. Біля будинку ростуть квіти, сади запрошують на прогулянку серед зелених крон дерев. Ліс кличе вас у подорож стежками та пропонує свої дари. Пагорби та гори торкаються неба, а зірки яскраво світять. Навіть літня спека там відчувається по-іншому. І повітря таке, що неможливо дихати.
Гобелен «Літній день» – це твір, який викликає багато філософських роздумів.
— Гобелен «І знову зійде сонце» для мене особливий, — продовжує Тетяна Голіней. — У змішаних емоціях і почуттях я намагалася творити, але нічого не вийшло. Сонце допомагало. Адже воно сходить щодня, незалежно від обставин. Воно світить для нас, пробивається крізь хмари. Воно показує, що навіть після найтемнішої ночі настає світанок. І того ранку зійшло моє сонце. Гобелен був витканий на одному диханні.
РЕКЛАМА
Цей гобелен про розуміння того, що ніхто не проживе наше життя за нас. У кожного є своє сонце і свій шлях. Пам'ятаймо – все тимчасове, тож насолоджуйся моментом. А можливо, ти чиєсь сонце – тож світи яскравіше.
Яскравий гобелен «Знову зійде сонце» дарує оптимістичний настрій
— Як вам вдається створювати таку неймовірну красу?
— На підготовку витрачається більше часу, ніж на саму роботу.
Спочатку формується ідея. Потім я роблю ескіз.
Я вибираю фактурні нитки, щоб у роботі все виглядало максимально реалістично. Я натягую основу та починаю процес. Замість ткацького гребінця, який для мене занадто важкий та незручний, я використовую виделку – це мій інструмент. А потім починається диво, бо інакше і не скажеш. Вже витканий гобелен потрібно декорувати, підшивати та прасувати.
Зазвичай на виготовлення одного гобелена йде тиждень. Але коли я працюю, я забуваю про час. Розміри гобеленів коливаються від 30×50 см до 3×3 м. Я намагаюся зробити повну деталізацію навіть у найменшому розмірі. Як казав Конфуцій: «Якщо ти любиш те, що робиш, тобі ніколи не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». І це абсолютна правда. Коли ти захоплений ідеєю, ти не втомлюєшся, тобі не важко, ти відчуваєш щастя. Кажуть, що мої гобелени – це машина часу, яка повертається до витоків. І це варте всіх труднощів і перешкод, які трапляються на творчому шляху.
Читайте також: «Українське село казкове. Думаю, що багато людей згадають своє дитинство в моїх роботах», — художниця Нана Баркалая
— Як вписати гобелен в інтер'єр?
— Гобелен в інтер’єрі — це більше, ніж просто декор. Він додає тепла, створює затишок і відчуття завершеності. Ручне ткацтво — це жива енергія. Гобелен стає родзинкою інтер’єру. Повісьте його, де завгодно. Головне, щоб він вам подобався.
«Щоб нитки не вицвіли, тримайте гобелен подалі від прямих сонячних променів».
— Як доглядати за гобеленом?
— Гобелен виготовляється вручну, тому належний догляд збереже його на довгі роки. Гобелен слід пилососити на мінімальній потужності або ретельно струсити пил спеціальною щіткою для тканин. Не слід прати гобелен у воді або відправляти його до звичайної хімчистки. Доречно лише професійне делікатне чищення. Не слід вішати гобелен у вологих приміщеннях, щоб уникнути появи цвілі та деформації. Якщо з’явилася нитка, не тягніть її, а обережно вставляйте в полотно голкою. Щоб запобігти вицвітанню ниток, не допускайте потрапляння прямих сонячних променів на гобелен.
Тетяна Голіней: «Малюй серцем, тчи душею – щоб очі, що дивляться, бачили кохання»
— Які були найцікавіші відповіді?
«Дехто не вірив, що я зробила це власними руками, бо казали, що має бути якась машина, яка це робить. Я відповіла, що тчуть ельфи, і я не маю до цього жодного стосунку», — і всі дружно засміялися.
— Яке ваше творче кредо?
— Малюй серцем, тчи душею — щоб очі, що дивляться, побачили кохання.
— Що зазвичай надихає вас у вашій роботі?
— Село, де я народився, мій рідний ліс, поля, гори… А ще старий дуб, який є місцем моєї сили. Натхнення приходить несподівано, з’являється сильне бажання творити…
Читайте також: «Навколо моїх килимків з трав та квітів у Фейсбуці був справжній ажіотаж — близько тисячі репостів!» — майстриня Юлія Гомеляк
Фото з альбому Тетяни Голіної
