Відомий коментатор Роман Шрайк, який нещодавно проаналізував, чому колишній президент Трамп уникав посилення санкцій проти Росії, стверджує, що Путін зараз зосереджується на забезпеченні контролю над Донецькою областю, щоб представити її всередині країни як «виконання стратегічних цілей».
«Лише кілька тижнів тому онлайн-платформи вирували дебатами щодо гіпотетичних територіальних обмінів», – зазначає Шрайк. «Коли я відкинув ці дискусії як безпідставні, оскільки Путін ще не запропонував таких умов, багато хто погодився, але все одно продовжував спекулювати».
ВІДЕО ДНЯ
Після саміту на Алясці ці розмови затихли, хоча деякі нюанси потребують детальнішого вивчення.
Він виділяє контрнаратив, який часто виголошується з поблажливою впевненістю:
РЕКЛАМА
«Дехто наполягає, що Путін прагне поглинути всю Україну і не погодиться ні на що менше. Це невірно. Хоча спочатку він прагнув повного завоювання і не розпочав би вторгнення без цих амбіцій, зараз у 2025 році. Незважаючи на свою наполегливість, навіть Путін визнає марність захоплення всієї території України».
Шрайк посилається на свою статтю «Чотири війни Володимира Путіна» за вересень 2022 року, в якій простежувалося, як реалії, що змінюються, змінили амбіції Кремля. У той час він визначив «третю фазу», зосереджену на півдні України та Донбасі.
РЕКЛАМА
«Три роки потому бойові дії все ще зосереджені в цих регіонах. На мою думку, Путін продемонстрував свою позицію під час переговорів з Трампом, вимагаючи від України поступитися Донецьком — крок, що викрив його скорочені пріоритети. Забезпечення безпеки Донбасу тепер може бути достатнім як псевдопереможний наратив для його громадськості».
Однак він застерігає, що цілі Путіна залишаються нестабільними: «Це не гарантує, що він зупинить наступ після окупації Донбасу. Зміна динаміки поля бою або обмеження ресурсів можуть призвести до подальших поступок».
Ключові висновки:
1) Кінець конфлікту не такий неминучий, як припускали деякі оптимісти щодо зустрічі Трампа та Путіна.
2) І це не так вже й далеко, як стверджують ті, хто дивиться на Путіна крізь призму невиправданого експансіонізму».
Окремо військовий аналітик Олександр Коваленко стверджує, що саміт на Алясці стратегічно підтримав Путіна, наголосивши, що Україна та її союзники повинні готуватися до тривалих бойових дій.
Контент у категорії «Блоги» відображає погляди окремих авторів і може відрізнятися від редакційної позиції.
