У той час як президент США Дональд Трамп розглядає можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, у росії знову брязкають ракетно-ядерним потенціалом. Але це може виявитися серйозною помилкою керівництва країни-окупанта.
ВІДЕО ДНЯ
Про це «ФАКТАМ» повідомив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, кажучи, що відмова рф від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності наземного базування може стати для неї пасткою. МЗС країни-агресора підкреслив, що рішення про розміщення ракет буде ухвалено «на основі міжвідомчого аналізу масштабів розгортання американських та інших західних РСМД наземного базування».
Як зазначає експерт, подібна гучна заява явно стала реакцією на жорстку позицію Дональда Трампа, який відреагував на звичний ядерний шантаж від рф.
Так, Трамп заявив, що США повністю готові до ядерної війни з росією, якщо виникне така потреба, що стало шоком для кремля. А після низки заяв Дональда Трампа про готовність США до рішучих кроків у відповідь на російську риторику, почалася конкретна військова активність, наприклад, розміщення американських ядерних підводних човнів біля кордонів росії.
РЕКЛАМА
У відповідь в рф було заявлено через прес-секретаря президента — дмитра пєскова, що в росії «дуже акуратно» ставляться до будь-яких заяв, пов'язаних з ядерною проблематикою, а її зовнішню політику формулює глава держави — президент путін.
Після цього повідомлення від дмитра медведєва з ядерною риторикою вже не було — показова і принизлива пауза. США застали росію зненацька.
Але куди цікавіше, на думку Дмитра Снєгирьова, відмова рф від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності наземного базування. Власне, ще у червні 2024 року російський диктатор путін заявив про зняття мораторію на один з видів озброєння — це стосувалося саме ракет середньої та малої дальності. 28 червня 2024 року путін обговорив на засіданні радбезу питання про остаточне зняття мораторію на розгортання ракет середньої та меншої дальності наземного базування.
РЕКЛАМА
Але тоді виникає питання: у чому ж тоді сенс справжньої заяви?
– На моє переконання, це спроба зберегти «хорошу міну за поганої гри». США завдали стратегічного ляпаса відразу на кількох фронтах — військовому, економічному та політичному. І москва намагається продемонструвати адекватну, на їхню думку, відповідь, — підкреслив Дмитро Снєгирьов.
Варто зазначити, що ще з 2019 року росія декларувала, що не вироблятиме ракети середньої та малої дальності. «Ми у 2019 році оголосили про те, що ми не будемо їх виробляти, ці ракети, і не будемо їх розміщувати до тих пір, поки Сполучені Штати не будуть розміщувати ці системи в якомусь із регіонів світу», — тоді заявив путін.
Але, як підкреслює експерт, мораторій на їх виробництво діяв з 1987 року, проте в серпні 2019-го під час свого першого терміну президент США Дональд Трамп оголосив про одностороннє призупинення своїх зобов'язань і початок виходу з договору. Отже, нинішня гучна заява МЗС росії — швидше спроба показати інформаційну «силу», ніж реальний крок.
РЕКЛАМА
Це нагадує події 2023 року, коли росія заявила, що призупиняє участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, але не виходить із нього. У заяві йшлося, що москва продовжуватиме дотримуватися встановлених обмежень, а рішення про поновлення участі країни в угоді може знову ухвалити російський президент.
– Зауважу, юридично такого поняття, як «призупинення», не існує. Це російський новояз і дипломатичний нонсенс, — каже експерт про порожнечу тодішньої заяви країни-агресора.
Як вважає Дмитро Снєгирьов, США застосовують ту ж стратегію щодо рф, яку свого часу використовували проти СРСР — це економічне виснаження через втягування в гонку озброєнь. Саме так колись зруйнували радянську імперію.
Експерт нагадує, що разом з нарощуванням оборонного бюджету США у 1980-х, країни Перської затоки під тиском американської сторони збільшили видобуток нафти, що спричинило падіння її ціни. Економіка СРСР не витримала такого удару. Тепер ситуація дуже схожа: США натиснули на країни Перської затоки, ті збільшили видобуток до 540 тис. барелів на добу, і ціна на нафту вже впала на 2 долари за барель.
Відповіддю росії на це стало зростання військових витрат, які, за даними ГУР МО України, до 2030 року сягнуть 1,1 трлн дол. і їх спрямують на переозброєння. Тобто країна-окупант уже втягнута в нову холодну війну, але її економічні можливості для цього обмежені.
Так, частка її витрат на оборонний сектор у ВВП становить понад 6,6%. Дефіцит же бюджету — 2,2% від ВВП, що становить 50−60 мільярдів доларів. Це шлях до колапсу. І Сполучені Штати лише починають — вони провокуватимуть росію на подальше збільшення оборонних витрат. Це стратегія на виснаження. Класична модель холодної війни: економічний тиск, гонка озброєнь, стратегічне планування.
– Тому, на мою думку, нинішня заява росії — це свідчення прорахунку. Це реакція, а не ініціатива. Отже, стає зрозуміло, хто зараз має стратегічну ініціативу в цій великій грі, — підкреслив Дмитро Снєгирьов.
Тим часом, як повідомляли «ФАКТИ», президента США Дональда Трампа закликають посилювати санкції проти росії, щоб обмежити її можливості з фінансування агресії проти України.
