Новообраний президент США Дональд Трамп пообіцяв покласти край війні протягом «24 годин». Але траєкторія розвитку подій залежить від складної взаємодії кількох факторів. Те, як нова адміністрація США сформує ці фактори, відіграватиме важливу роль у її спробі зупинити війну — і може як допомогти, так і перешкодити українській боротьбі. Про це йдеться в публікації болгарського військового експерта, ексміністра оборони країни Тодора Тагарева на сайті Європейської ради з міжнародних відносин.
ВІДЕО ДНЯ
На його думку, західна фінансова та військова допомога має вирішальне значення для України, щоб протистояти майже трирічній російській агресії. Проте західні партнери України також стикаються з критикою за те, що вони роблять «достатньо, щоб не програти, але недостатньо, щоб перемогти». Російська військова економіка виявилася відносно стійкою. Значною мірою це пов'язано зі значним обсягом резервних фондів, накопичених за роки прибуткового експорту нафти і газу та обходу санкцій. Російська пропаганда, дезінформаційні кампанії, гібридна війна та інші «активні заходи» в стилі КДБ сіють сумніви серед політиків Заходу, налаштовують великі соціальні групи в окремих країнах одна проти одної і порушують єдність західних альянсів. Ці та інші фактори можуть по-різному поєднуватися протягом наступних місяців і років. Але вони, швидше за все, призведуть до одного з чотирьох сценаріїв, викладених нижче.
Сценарій перший: «Замороження» війни з незначними змінами поточної лінії зіткнення
І російський, і український лідери закликають до миру. Проте немає жодного натяку на те, що вони відмовляться від своїх цілей, особливо з огляду на те, що «мир» є дуже суперечливим поняттям. кремль вважає Кримський півострів і чотири українські області частиною рф, не визнає можливості членства України в НАТО і ЄС і прагне встановити в Києві маріонетковий режим. Україна прагне зберегти свою незалежність і суверенітет, відновити свою територіальну цілісність і забезпечити справедливий і тривалий мир.
РЕКЛАМА
Обидві сторони, схоже, вважають, що військові засоби дозволять їм краще позиціонувати себе перед можливою угодою про припинення вогню і переговорами щодо «мирного плану». Тому цей сценарій видається малоймовірним у найближчій перспективі. Питання гарантій безпеки є ключовим у цьому сценарії. Малоймовірно, що НАТО найближчим часом досягне консенсусу щодо прийняття України до Альянсу або, навпаки, що Трамп надасть Україні гарантії безпеки, подібні до тих, що були надані Японії та Південній Кореї.
Сценарій другий: Продовження «війни на виснаження» з боями різної інтенсивності
РЕКЛАМА
Бойові дії триватимуть, якщо Трампу не вдасться переконати путіна і президента України Володимира Зеленського прийняти будь-які умови перемир'я. Але цей сценарій також вимагатиме, щоб російська економіка була достатньо сильною, щоб продовжувати підтримувати військові операції, щоб західна військова допомога Україні залишалася значною і щоб підривна діяльність росії проти Заходу була лише частково успішною. По суті, це бізнес, як завжди.
Сценарій третій: Українська «перемога» через один-три роки
РЕКЛАМА
Цей сценарій вимагає ефективного застосування санкцій і ослаблення російської економіки, а від західних партнерів України — збільшення військової допомоги, мінімізації російського впливу в західних країнах та альянсах, додаткової військової мобілізації в Україні. Реалізація цього сценарію потребує скоординованих і послідовних дій Заходу.
Сценарій четвертий: Російська «перемога»
Не можна повністю виключати і четвертий «найгірший» сценарій, який дозволить путіну досягти своїх цілей в Україні. Це передбачає ідеальний шторм зі скороченням західної військової підтримки, частковим скасуванням санкцій США і загальним поліпшенням російської економіки, а також подальшим успіхом росії в її підривній тактиці в західних країнах. Якщо путін досягне своїх цілей в Україні, навіть частково, росія посилить свої підривні дії в усьому західному світі, і не виключена військова агресія проти однієї з європейських країн-членів НАТО, зазначає автор статті.
До 20 січня європейці та їхні українські партнери не можуть бути достатньо готовими. Але, діючи на випередження, європейські лідери можуть сформулювати більш амбітну оборонну політику і створити спільну основу для вирішення питання участі США в європейській безпеці, обороні і підтримці України, констатує він.
Раніше повідомлялася думка експерта Олександра Коваленка: «Жоден із озвучених мирних планів не на користь США, і це добре».
