Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458. Документ має на меті врегулювати питання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей, а також осіб з інвалідністю в період дії воєнного стану та у післявоєнний час.
Законопроєкт було зареєстровано 30 липня. Серед його ініціаторів – голова комітету Данило Гетманцев, членкині фінкомітету Ольга Василевська-Смаглюк та Олена Київець, член комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Мельнік, а також голова підкомітету із соцпитань у сферах нацбезпеки і оборони комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Максим Березін.
Під час засідання комітету 10 вересня заступниця міністра фінансів Світлана Воробей зазначила, що Мінфін не підтримує документ “не по суті, а по формі”. Вона пояснила, що за умов значного дефіциту бюджету допомога має надаватися у конкретних випадках, а запропоновані пільги потребують перегляду категорій отримувачів.
Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі пояснила, що законопроєкт покликаний усунути податкові та юридичні перешкоди, які заважають банкам добровільно списувати борги таких категорій громадян. Наразі прощення боргу призводить до податкового навантаження: для позичальника чи його спадкоємців списана сума вважається додатковим благом і оподатковується ПДФО, а банки, які прощають борг, змушені сплачувати податки з власних коштів.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, загальний обсяг заборгованості військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. З 24 лютого 2022 року деякі банки вже сплатили понад 4,9 млн грн податків за рахунок власних коштів при прощенні боргів військовослужбовців.
Законопроєкт передбачає звільнення банків від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використання резерву під час прощення заборгованості за споживчими кредитами захищених категорій громадян. Крім того, документ прямо виключає суми анульованого боргу (основний борг, відсотки, комісії) із загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Для інших категорій боржників пропонується підвищити неоподатковуваний поріг анулювання основної суми боргу за кредитними договорами з 25% до одного розміру мінімальної заробітної плати на рік.
Документ також вносить зміни до законів “Про споживче кредитування” та “Про виконавче провадження”. Зокрема, члени сімей, спадкоємці або представники військових і цивільних можуть отримати право звертатися до кредитора з клопотанням про списання боргу. У разі врегулювання заборгованості передбачається обов’язкове закриття виконавчих проваджень та звільнення захищених категорій від сплати виконавчого збору.
Ольга Василевська-Смаглюк наголосила, що рішення про списання завжди залишається за банком, і законопроєкт не зобов’язує прощати борги, а лише створює необхідні умови для цього.
До розробки документа долучилися Національна асоціація банків України, Національний банк України (НБУ), Державна податкова служба (ДПС), Асоціація приватних виконавців України та представники банківського ринку.