Тиждень з економічними протиріччями: від ризиків для експорту та ринку пального до сигналів від МВФ
ОСНОВНА «ЗЛАГОДИННА» СФЕРА ЗНОВУ ПІД ТИСКОМ ВОРОГА
Аграрний експорт України знову зазнає тиску через напади на портову інфраструктуру та цивільні судна. Цього разу проблема полягає не у врожаї, а в логістиці. Російські атаки на портові об’єкти та кораблі створюють додаткові небезпеки для стабільного функціонування морського шляху, яким Україна постачає свою продукцію на світові ринки.
Лише за останні тижні поточного року агресор здійснив майже 30 атак на порти та близько двадцяти на іноземні цивільні судна. Загалом, від моменту повномасштабного вторгнення, було пошкоджено понад тисячу одиниць портової інфраструктури та понад 220 суден. Значна кількість з них – це суховантажні судна, що використовуються для транспортування українського зерна.
Після нещодавніх нападів деякі судновласники тимчасово припинили заходи до українських портів через загрози безпеці. Водночас, українська сторона наголошує, що Україна не запроваджувала жодних обмежень, і робота над відновленням регулярного мореплавства триває.
Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, рішення про тимчасову зупинку було прийнято самими судновласниками.
«Ще вчора (21 липня, – ред.) до портів заходили чотири-п’ять суден. Станом на сьогодні (22 липня, – ред.) захід суден припинився. Ми як держава зі свого боку нічого не обмежували, це рішення судновласників», – сказав Висоцький.
За його словами, стабільне функціонування морського коридору є питанням національної безпеки, тому уряд працює над рішеннями для відновлення навігації. Однак, говорити про припинення експорту поки що зарано. Ситуація залишається динамічною, а короткострокова перерва не повинна мати критичного впливу на аграрні поставки.
Український морський коридор продовжує функціонувати. За час його роботи через українські порти було перевезено понад 200 мільйонів тонн вантажів, з яких понад 120 мільйонів тонн – аграрна продукція.
У січні-червні 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур та продуктів їхньої переробки склав близько 27,3 мільйона тонн. З цього обсягу 24,6 мільйона тонн, або 88,4%, було експортовано морським шляхом. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, у 2026 році за шість місяців відвантаження зросли на 14,2%, а через морські порти – на 13%.
Проте, уряд готується і до потенційно складніших сценаріїв. Якщо через загрози безпеці виникатимуть триваліші затримки з вивезенням продукції, додатковою проблемою стане зберігання нового врожаю.
Очікується, що цьогорічний урожай зернових та олійних культур в Україні буде на рівні 80 мільйонів тонн, з яких 45 мільйонів тонн потребують експорту. Водночас, існують значні залишки з попереднього сезону, зокрема, за балансом 2025/2026 маркетингового року сукупний обсяг залишків пшениці, кукурудзи та ячменю оцінюється майже у 10,2 мільйона тонн, що у 2,5 раза перевищує показники попереднього МР.
«Ми розуміємо, що через такі затримки може виникнути додаткова потреба у зберіганні. Тому будемо завчасно готуватися: частину рішень реалізовуватимемо через власні закупівлі, частину – через звернення до партнерів. У нас вже є досвід використання зернових рукавів, який допомагав у попередні періоди. Потенційно може йтися про потребу в додаткових потужностях на рівні 10-12 мільйонів тонн», – підсумував Висоцький.
Навіть в умовах нових атак система експорту не зупиняється: головне завдання тепер – забезпечити безперебійну логістику та підготувати додаткові резерви.
ПАЛЬНЕ ДОРОЖЧАЄ: ЧОМУ ЦІНИ ЗРОСТАЮТЬ І ЧОГО ОЧІКУВАТИ
Український ринок пального готується до нового етапу зростання цін. Ще на початку липня експерти зазначали, що між зростанням закупівельної вартості пального та цінами на АЗС спостерігалася певна затримка. Однак, за кілька тижнів ситуація змінилася – оператори почали поступово переглядати ціни в бік збільшення.
Головна причина – залежність України від імпортного пального. Коли зростає вартість ресурсу на зовнішніх ринках, це безпосередньо впливає на український ринок: змінюється закупівельна ціна, а також збільшуються витрати на логістику та доставку.
За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, на ринку виникла ситуація, коли оптові ціни перевищили роздрібні. Частина мереж ще могла продавати пальне за старими цінами завдяки запасам, придбаним раніше.
«Насправді це лише початок зростання цін. Наприкінці позаминулого тижня ми побачили ситуацію, коли оптові ціни були вищими за роздрібні. Довго так тривати не може, тому було очевидно, що ціна зростатиме», – пояснив Куюн у коментарі для Укрінформу.
Експерт зазначив, що тепер на ринок вже надходить пальне за новими, вищими закупівельними цінами. За його словами, саме ці нові партії поступово формують майбутню вартість на АЗС.
«Розрахунок поки що такий: дизель – 86 грн/л, бензин – 83 грн/л. Це та ціна, яка вже сформована у вигляді нових закупівель. Це пальне за такою вартістю вже прямує на колонки. Воно було раніше законтрактоване, і поки їхало, ми продавали старі запаси дешевшого пального. А тепер пальне наближається до колонок – і ціна зростає», – пояснив Куюн.
Окремий чинник – ситуація на світовому ринку нафти. Українські ціни значною мірою залежать від глобальних коливань, адже країна імпортує майже весь необхідний обсяг пального. За словами Куюна, лише за останній період ціна на нафту суттєво зросла.
«Сьогодні (21 липня, – ред.) ціна – 90 доларів за барель, у червні була 70 доларів. Тобто майже на 25% вже є зростання. На жаль, новини з Близького Сходу невтішні: там нова ескалація, і поки що просвіту немає», – зазначив експерт.
За оцінками експертів, найближчі місяці можуть залишатися періодом підвищеної нестабільності для ринку пального. Водночас, говорити про повторення ситуації з дефіцитом пального наразі немає підстав. Ринок забезпечений, а головний ризик для споживачів – саме подальше зростання вартості, а не брак ресурсу.
НОВИЙ ТРАНШ ВІД МВФ
Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду – майже 690 мільйонів доларів США. Рішення було ухвалено Радою директорів МВФ після завершення першого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Після цього переказу загальний обсяг коштів, які Україна отримала в рамках цієї програми, зріс приблизно до 2,2 мільярда доларів.
Фото: АА
Програму було затверджено Радою виконавчих директорів МВФ 26 лютого 2026 року. Загальний обсяг нової програми EFF становить 8,1 мільярда доларів США на 2026–2029 роки. Вона враховує оновлені макроекономічні та безпекові умови, в яких перебуває держава, а також збереження значних поточних і середньострокових фіскальних потреб України.
«Загалом за час повномасштабної війни до держбюджету надійшло 15,6 мільярда доларів США фінансової допомоги від Фонду. Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ для забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, підтримки зусиль з відновлення та, зрештою, європейської інтеграції України», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Кошти МВФ надходять не автоматично. Перед кожним наступним етапом Фонд проводить перегляд програми та оцінює, наскільки Україна виконує узгоджені показники.
За підсумками першого перегляду МВФ зазначив, що виконання програми Україною було загалом задовільним. Зокрема, країна досягла кількісних показників ефективності та індикативних цілей, водночас частина структурних реформ продовжує реалізовуватися.
Серед напрямів, що перебувають у фокусі програми, – управління державними фінансами, податкова та митна політика, посилення антикорупційних механізмів, реформа державного сектору та покращення економічного управління.
Отримані кошти будуть спрямовані до державного бюджету та допоможуть підтримувати фінансову стабільність країни в умовах повномасштабної війни.
Для України рішення МВФ має значення не лише через сам обсяг фінансування. Продовження програми також є сигналом для інших міжнародних партнерів, що українська економіка залишається керованою, а домовленості щодо реформ виконуються. Попереду – наступні перегляди програми, від яких залежатиме подальше фінансування.
Підготувала Галина Тибінь
Перше фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України