Одним із 12 найбільших християнських свят є Друге свято Богородиці, або Різдво Пресвятої Богородиці – встановлено на честь народження Діви Марії, помічниці та заступниці людей перед Богом. У народі свято також називають «осіннім», бо воно припадає на початок осені. За новим юліанським календарем, прийнятим у 2023 році, дати фіксованих свят тепер перенесені на 13 днів назад. Так, Різдво Пресвятої Богородиці тепер 8 вересня, Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня, а 17 вересня відзначають свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
Традиції святкування Різдва Пресвятої Богородиці
– Одним із перших важливих свят осені є Друга Богородиця, – каже Ніна Главацька, етнограф, старший науковий співробітник відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові . – За народним календарем, осінь тільки починається: «Прийшла Перша Богородиця – калина намисто одягла, прийшла Друга Богородиця – нечистий комарів взяв, прийшла Третя Богородиця – дуб безлистий став». До речі, нагадаю, що Третя Богородиця настане 21 листопада.
ВІДЕО ДНЯ
Святкування Різдва Богородиці завжди збігалося із закінченням основних польових робіт. А оскільки Божа Матір вважалася покровителькою землеробства, то цього дня їй дякували за зібраний урожай і просили допомоги на наступний рік. Існують припущення, що в дохристиянську епоху свято було пов'язане з культом Рожениць. Цього дня українці висловлювали вдячність «польовим (полевим) духам» – охоронцям нів та врожаю, дідам-ладам, які «спочатку сіяли та пророщували зерно, а потім поливали його» («Перша Свята Матір засіває нива, а друга поливає дощем»). Ритуальною стравою для духів дідів-ладів, які доглядали за нивами, була кутя з медом та маком, яку виставляли для них на вікнах. До Другої Святої Матінки було прийнято повністю викопувати бульбу та засівати землю житом.
Ікона «Різдво Пресвятої Богородиці» РЕКЛАМА
Другий Страсний тиждень традиційно вважався жіночим святом, коли жінок шанували як продовжувачок роду. Цього дня люди молилися до Діви Марії як покровительки родини, материнства та дарувальниці всіляких благ. Жінки, які не мали дітей, замовляли цього дня службу в церкві, а після неї запрошували бідних людей до себе додому на вечерю — «щоб вони молилися до Діви Марії за її дітей». Майбутні матері також вірили, що молитви до Пресвятої Діви Марії за здоров'я та щастя дітей, яких вони чекають, мають особливу силу в цей день.
У церкві віряни молилися за своїх рідних та близьких, просячи захисту та благословення Діви Марії.
Різдво Пресвятої Богородиці святкували як свято радості: не працювали, не постили, а після церкви збирали веселі бенкети. Святкування підкріплювалося святковим, щедрим застіллям. Вважалося, що чим більше страв на столі, тим багатшим буде наступний урожай. Окрім обов'язкових рибних страв, готували й м'ясні: борщ зі свининою або птицею, печеню, різні овочі, начинені м'ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували також з сиру, а також із сезонних свіжих овочів та фруктів.
РЕКЛАМА
Святковий стіл
З цього дня можна було відправляти сватів, тому жартома казали: «Пречиста Діва прийшла – Нечиста старців привела». Якщо молодята вже святкували своє весілля, то цього дня до них приходили родичі, щоб почути, як справи у нової пари. Молодята також ходили в гості: зазвичай, до батьків нареченої, разом зі свекром та свекрухою – щоб встановити добрі стосунки як між нареченою та батьками нареченого, так і між сватами.
З Другого Страсного тижня бджолярі нарешті утеплювали свої вулики на зиму, а вівчарі стригли овець вдруге. Наближався останній термін заготівлі чарівних зілля. Вважалося, що трави для любовних приворотів, зібрані між Першим і Другим Страсним тижнями, мають особливу силу. Тому в останній день збирачі зілля йшли збирати калину та барвінок. А калина, що висіла на карнизі, натякала на очікування сватів (в будинку дівчина на побаченні). Дітям заборонялося ходити польовими та лісовими дорогами, бо «там сохнуть змії».
З давніх-давен, на Різдво Богородиці, жінки рано-вранці ходили до водойм. Вважалося, що якщо вони вмиються там до сходу сонця, то їхня краса збережеться до старості. А дітей обливали водою біля порогу будинку, щоб вони залишалися здоровими.
Також існувала особлива прикмета для дівчат, які збиралися виходити заміж: якщо дівчина вмивалася до сходу сонця, то цього року вона обов'язково вийде заміж. Увечері хлопці та дівчата танцювали та співали на берегах водойм, граючи у веселі ігри з вибором партнера.
РЕКЛАМА
Щоб бути здоровим, цього дня спалювали старий одяг та взуття. А щоб отримати прибуток або вигідну пропозицію, добре цього дня забруднити руки чимось чорним.
Прислів'я, прикмети та заборони свята
Народ склав багато прислів'їв про Другу Пресвяту Матір, серед них деякі:
- «Пречиста прийшла – на дерево чисте (без плодів), і Покрова прийде – на дерево голе»;
- «Чисто чиста – картопля чиста»;
- «Перша Пречиста сіє жито, а друга поливає його дощем».
Цього дня ми уважно стежили за погодою та визначали, якою буде осінь:
- Якщо на Різдво Богородиці сонячно, то осінь буде теплою та ясною, без сильних дощів;
- небо хмарне — осінні холоди прийдуть з дощами;
- якщо день видався ясним, то така погода збережеться до кінця жовтня;
- як туман вранці — піде дощ;
- Якщо лелеки летять до Другої Пресвятої Богородиці, то варто очікувати суворої зими.
На свято існували деякі заборони: не можна мити підлогу, вікна, прибирати в будинку; жінкам не рекомендується брати в руки голку, ніж чи ножиці; не бажано в цей день шити чи вишивати; сваритися, ображати чи конфліктувати; ні в якому разі не можна бажати комусь зла в це свято або думати погано про рідних чи близьких.
Нагадаємо, що Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього святкується 14 вересня.
