Останнім часом в Україні часто спалахували скандали, пов'язані з корупцією в царині МСЕК, а також з отримання пенсій з інвалідністю чиновниками з прокуратури. А у Верховній Раді було зареєстровано проєкт закону, який пропонував певні дії, аби зменшити «апетити» чиновників щодо надмірних пенсій.
ВІДЕО ДНЯ
Тим часом експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін повідомляє про підсумки першого в історії аудиту ефективності роботи Пенсійного фонду України в умовах воєнного часу, який затвердила Рахункова палата, пише видання «На пенсії».
Зокрема, були виявлені такі недоліки, як затвердила звіт про результати першого в історії аудиту ефективності роботи ПФУ в умовах воєнного стану. В результаті перевірки було виявлено певні порушення.
Зокрема, в документі наголошувалося на проблемах ПФУ через демографію та економічну кризу. Так, наразі в Україні нараховується 10 мільйонів пенсіонерів (близько третини населення), але у продовж останніх років фіксувалося стрімке скорочення тих, хто працює та сплачує страхові внески. За словами Коробкіна, ПФУ заборгував пенсіонерам вже понад 73 мільярди гривень. Це стосується судових рішень, коли пенсіонери виграють у Пенсійного фонду, але пенсії їм все одно не перераховують і борги не виплачують. Адже, як зазначається у звіті Рахункової палати, джерел для погашення таких заборгованостей взагалі немає.
РЕКЛАМА
З огляду на це експерт називає певні кроки, які можуть бути вжитими для економії грошей.
По-перше, він згадує про ідентифікацію внутрішніх переселенців-персіонерів, які покинули домівки до початку широкомасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року. Так, в Рахунковій палаті зазначили, що понад 300 тисяч пенсіонерів не пройшли ідентифікацію і не отримали виплати — економія склала 1,6 мільярда гривень щомісяця. «Аудитори підводять до того, що ідентифікацію потрібно посилювати», — зазнчає Коробкін.
РЕКЛАМА
Чотири мільярди гривень на рік держава виплачує у вигляді пенсій людям з інвалідністю, яким було відстрочено проходження повторного огляду МСЕК під час воєнного стану. Експерт не виключає, що, на думку аудиторів, держава не мала робити таку пільгу і повинна припинити виплату пенсій за інвалідністю тим, хто не зміг пройти повторний огляд вчасно.
«До речі, у нещодавньому інтерв’ю міністерка соцполітики Оксана Жолнович натякнула на доцільність припинення виплат пенсій за інвалідністю тим, хто здатен надалі працювати. Адже пенсія за інвалідністю — це по суті компенсація від держави за те, що людина втратила працездатність. А якщо особа з інвалідністю може і надалі працювати, то вона здатна і сама себе матеріально забезпечити. Також можна припустити, що обіцяна реформа МСЕК дозволить скоротити офіційну кількість осіб з інвалідністю, а відтак і зменшити видатки на такі пенсії», — зазначає Сергій Коробкін.
РЕКЛАМА
Також, за його словами, в документі ставиться під сумнів доцільність пенсійних пільг для тих, хто проживає в гірській місцевості (згідно із законом, виплати збільшені на 20 відстоків). Перелік таких територій не переглядався упродовж майже 30 років, а це зумовлює додаткові видатки ПФУ. Є й питання для отримувачів пільг, які живуть зоні радіоактивного забруднення.
Назвавши ситуацію «більш заплутаною», Сергій Коробкін додав: «По-перше, такі особи мають право на дострокову пенсію. Раніше їм пенсія також виплачувалася у підвищеному розмірі. Потім цю норму скасували. Але через суди люди все одно оформлюють підвищені пенсії. Отже, Рахункова палата наголошує на необхідності подальшого урізання пільг в цій площині, зокрема шляхом перегляду територій, які вважаються забрудненими. До речі, у Верховній Раді вже почали працювати над цим питанням».
Здійснивши аудит, Рахункова палата рекомендує здійснити економію видатків бюджету через удосконалення нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення окремих категорій громадян та підвищити результативність механізмів ідентифікації пенсіонерів й верифікації пенсійних виплат.
«Простіше кажучи, треба позбавити ще десятки, а то і сотні тисяч людей або пенсій повністю, або хоча б надбавок до них. І зробити це, бажано, так вишукано, щоб вони не змогли потім такі дії держави оскаржити в суді. А як економлять самі чиновники? Цікаво, що посадовий оклад голови Рахункової палати складає 90 тисяч гривень. Загалом, середня зарплата керівництва цього органу з усіма надбавками в 2024 році перевищує 200 тисяч на місяць. А нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про реформу Рахункової палати, що передбачає збільшення окладу голови ще у майже два рази. А от на пенсіонерах вони пропонують економити», — додав Сергій Коробкін.
Раніше повідомлялося, що середня пенсія в Україні перевищує п'ять тисяч гривень, а народні обранці отримують пенсійні виплати близько 20 тисяч гривень.
Фото Pixabay
