Роксолана, Шехеразада, Клеопатра стали еталонами жіночої краси, інтелекту та розуму для багатьох у світі. Тож не дивно, що художники назвали вишукані порцелянові сервізи на честь цих жінок. Кожна з них ніби запрошує вас у надзвичайно цікаву подорож.
Ви коли-небудь замислювалися, як називається посуд у вашому домі? Особливо той, який ви успадкували? Можливо, ваш посуд приховує якусь сімейну таємницю, і саме час її дізнатися?
В інтерв'ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії українського порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи «Клеопатра», «Роксолана» та «Шехеразада».
“Обслуговування в Роксолані дуже елегантне”
— Сервіз столового, чайного та кавового приладдя «Роксолана», створений подружжям художників Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі, вражає своєю красою, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Білий порцеляновий фон прикрашений розкішними букетами, увінчаними символічною трояндою — образом жіночності, краси та величі, з якою асоціюється образ Роксолани.
ВІДЕО ДНЯ
М. та В. Трегубови. Кавовий сервіз «Роксолана». Коростенський фарфоровий завод. 1994
— Неможливо відвести погляд від золотої троянди…
РЕКЛАМА
— Так, у мистецтві це ототожнюється з досконалістю.
М. і В. Трегубов. Чайний набір “Роксолана”. Коростенський фарфоровий завод. 1994 рік
«Служба Шехерезади – це як подорож у казку»
— Сервіз «Шехеразада» Миколи та Ніни Пилипчук — ще один приклад створення подарункових та обрядових сервізів на Коростенському фарфоровому заводі, який мав не лише повсякденне, а й репрезентативне значення, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Шехеразада — головна оповідачка казок зі збірки «Тисяча і одна ніч». Дружина царя Шахріяра врятувала себе від страти, перериваючи казку щоночі на найцікавішому місці.
РЕКЛАМА
— У чому особливість цієї послуги?
— Столово-кавовий сервіз «Шехеразада» з характерними вузькими високими чашками на широких підставках, тарілками, кавником, блюдцем, цукерницею та іншими предметами має виразний східний стиль, що повністю відповідає його назві. Центральним мотивом декору є квітковий візерунок з гнучкими стеблами та стилізованими пелюстками, що нагадує синтез тюркських та перських орнаментальних традицій. Орнамент виконано у східному стилі з переважанням синіх, бірюзових, фіолетових та бордових відтінків, акцентованих золотом.
М. та Н. Пилипчук. Предмети сервізу “Шехерезада”. Коростенський фарфоровий завод. 1988
Наприкінці 1980-х років на Коростенському фарфоровому заводі з'явилися два сервізи під назвою «Шехеразада», які уособлювали інтерес художників до східних тем, казкових образів та декоративної пишноти. Казково красивий сервіз столу «Шехеразада», створений у 1990 році Миколою Пилипчуком та Оленою Каневською. Його набір включає супницю, страви, соусники, тарілки та дрібні аксесуари для подачі. Темно-синій фон поєднується з бірюзово-рожевими смужками та позолоченими бордюрами. Орнамент виглядає як пишне мереживо квіткових медальйонів, що надає сервізу вигляду парадної прикраси святкового столу.
РЕКЛАМА
М. Пилипчук, О. Каневська. Столовий набір “Шахерезада”. Коростенський фарфоровий завод. 1990 рік
— Чи створено ще якісь твори за мотивами казок зі збірки «Тисяча й одна ніч»?
— У 1968 році з’явилася неймовірна композиція відомої художниці Валентини Трегубової «Алі-Баба та сорок розбійників». Захоплення східною екзотикою стало частиною інтересів Валентини Трегубової в 1960-х роках. Скульптурна група з восьми фігур «Алі-Баба та сорок розбійників» була замовлена як подарунок від української делегації до Азербайджану під час «Східного тижня» в Києві. Персонажі порцелянової казки: Алі-Баба, розбійники, їхній отаман Гасан Одноокий та служниця Марджана. Глядачам представляється сцена з твору, коли служниця Марджана танцює перед отаманом. Він і гадки не має, що за мить загине від її кинджала. Усі розбійники в бочках зображені барвисто. Сьогодні ця композиція Валентини Трегубової є справжньою рідкістю. Цікаво розглянути кожну фігуру детально. Зверніть увагу, що всі бочки в композиції різні.
Валентина Трегубова неодноразово створювала роботи за мотивами казок. Це і статуетка «Мушок» за мотивами казки Гауфа, і сервізи «Дюймовочка» та «Гуси-лебеді» за сюжетами казок Андерсена. Кожна робота вишукана. Такі речі – мрія багатьох колекціонерів.
В. Трегубова. «Алі-Баба і сорок розбійників». Коростенський фарфоровий завод 1968р.
«Кольорова палітра в сервісі «Клеопатра» не випадкова»
— Неймовірно цікаво…
— Сервіз «Клеопатра» (зображений у заголовку) вирізняється виразними формами з видовженими силуетами та вигнутими ручками. Декор побудовано на контрасті чорного та білого кольорів з акцентами великих лілій у теплих помаранчевих тонах, доповнених метеликами. Колірна палітра в сервізі «Клеопатра» не випадкова.
— Що саме ви маєте на увазі?
— Загалом, такі кольори, як зелений, чорний та золотий, асоціюються з Клеопатрою. Зелений — колір її улюблених смарагдових прикрас. Чорний — з її волоссям, яке описують як «чорне, як смола». Золотий — колір її тіар. Цей сервіз названо на честь жінки, яка стала синонімом краси. Робота поєднує модерністський графічний дизайн з декоративною пишністю українського порцеляни початку 1990-х років. Лілії, золотисто-помаранчеві, з тремтячими пелюстками, ніби дихають. Цей сервіз — не просто посуд, а твір, у якому кожен предмет стає частиною великої симфонії краси, пристрасті та гармонії.
«Роксолана», «Клеопатра» та «Шехеразада» – це три різні інтерпретації жіночого образу в українській порцеляні кінця ХХ століття, але всі вони захоплюють. Кожна ідея оригінальна, кожне втілення – верх майстерності. Милуватися цими сервізами можна нескінченно.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігурок, Музею Швеця. У колекції музею ви можете побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрили українську залу, де представлені унікальні роботи вітчизняних майстрів порцеляни. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам масу позитивних емоцій і запам'ятається на все життя!
Читайте також: «Серія «Сорочинський ярмарок», яка коштувала фантастично дорого, була експортована до Канади та Японії», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
На фото в заголовку: К. Олійник, Н. Галушко — Аксьоненко. Кавовий набір «Клеопатра». Коростенський ФЗ. 1993
