Рік, що минає, видався для правоохоронців насиченим на викриття масштабних корупційних схем. Одним з таких стало затримання «під ялинку» шести осіб, які допомогли компаніям, пов’язаним з відомим російським букмекером 1XBET, вивести нерухомість збанкрутілого харківського банку «Мегабанк». Фактичним власником останнього (70% акцій) є Віктор Суботін, який з 2007 року очолює АТ «Українські енергетичні машини» (до серпня 2021 року — АТ «Турбоатом»). Напередодні Фонд державного майна звинувачував Суботіна у невиконанні кредитних зобов'язань та у неповерненні коштів, що були видані групі його компаній та «Мегабанку». На сьогодні сукупна заборгованість Суботіна за кредитними договорами становить понад 2,3 млрд грн.
ВІДЕО ДНЯ
Оскільки «Мегабанк» є неплатоспроможним, то, згідно із законодавством, держава (від імені якої діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) відшкодовує вкладникам кошти. На період воєнного стану фізособи мають право отримати усю суму, яку зберігали у банках, а не в межах 200 тис. грн, як було до війни. Однак цьому намагаються всіляко завадити.
Оборудка «Мегабанку»: звідки росте коріння
Ще 2023 року Державне бюро розслідувань викрило фінансову схему з нерухомістю збанкрутілого харківського «Мегабанку». Як з’ясувалося в ході розслідування, у січні 2022 року невстановлені на цей час особи залучили приватного нотаріуса та одного з підозрюваних і організували підроблення довіреностей від імені засновників компаній-нерезидентів, що пов’язані з росією. Одна з цих компаній — ТОВ «Роял Пей Юроп» (Sia Royal Pay Europe), фактичним бенефіціарним власником якої є громадянин країни-агресорки, пов’язаний з російським букмекером 1XBET.
За допомогою підроблених документів ділкам вдалося укласти липові іпотечні та інші договори під виглядом залучення 12 млн євро до капіталу банку. Влітку 2023 року, використовуючи підроблені штамп та повідомлення до банку, вони зняли обтяження з нерухомого майна та уклали удавані договори купівлі-продажу майна «Мегабанку» вартістю 361 млн грн. Новими власниками майна банку стали іноземні компанії, фактичними бенефіціарними власниками яких є громадяни росії. Самі ж компанії-нерезиденти перебувають під санкціями Ради національної безпеки та оборони України.
РЕКЛАМА
У грудні 2024 року ДБР повідомило про підозри цим шести особам, які допомогли компаніям, пов’язаним з 1XBET, вивести нерухомість збанкрутілого «Мегабанку».
«Червоний директор»: як Суботін «нагрів» вкладників
«Мегабанк» — один з найстаріших українських банків, який працює на ринку 32 роки. Основну діяльність зосередив на Харківщині — там розташовані 111 зі 153 відділень. Тож неплатоспроможність фінустанови особливо сильно відчує цей прифронтовий регіон, його мешканці та підприємства.
РЕКЛАМА
Експерти на банківському ринку, колишні та чинні працівники нагляду Нацбанку називають Суботіна типовим «червоним директором», який ухилявся від запровадження реальної корпоративної моделі управління банком. На керівні посади у фінустанові Суботін призначив родичів. Багаторічним головою правління був його шурин (рідний брат дружини) Олексій Яценко. Інші наближені особи працювали в керівництві та наглядовій раді банку. Часто рішення про кредитування в «Мегабанку» ухвалювалися на користь пов’язаних з Суботіним осіб та компаній. Водночас Суботін ці звинувачення відкидає.
Всі кошти, які були в обороті державної «Укренергомашини», зокрема, й на виконання контрактів, що контролюються ЄБРР та ЄІБ, перебували на рахунках комерційного «Мегабанку» з моменту його створення. Звідси слідує: генеральний директор підприємства — це фактичний бенефіціарний власник банку. Унікальною в українській історії неплатоспроможність «Мегабанку» робить те, що його співвласниками є авторитетні фінансові установи, зокрема, міжнародні організації: ЄБРР (11,3%), IFC (4,5%) та KfW, що належить німецькому уряду (11,3%). За інформацією журналістів у правлінні НБУ, міжнародні фінансові організації планували продати свої частки у фінустанові та вийти з її капіталу й навіть погоджувалися здійснити продаж за символічну суму — 1 євро. Суботін хотів викупити акції МФО, однак Національний банк не прийняв пакет документів, вказавши на його неповноту.
РЕКЛАМА
Рішення вивести «Мегабанк» з ринку Національний банк ухвалив 2 червня 2022 року. До категорії неплатоспроможних фінансова установа потрапила через проблеми з ліквідністю, кредитним портфелем та якістю корпоративного правління. Причому ці проблеми в банку були ще до 24 лютого 2022 року. Власникам банку потрібно було провести його докапіталізацію, проте додаткові кошти в капітал фінустанови не надійшли. За словами Суботіна, інвестор погодився внести в капітал банку 12 млн євро двома траншами. Перший нібито прийшов на рахунок банку в лютому. Проте узаконити входження цього інвестора в капітал НБУ відмовився. Журналісти з’ясували, що відмова була пов'язана з репутацією інвестора. За даними джерел «Економічної правди», йдеться про компанію Royal Pay Europe, що належить громадянину росії Сергію Кондратенку, якого пов’язують з російським букмекером 1XBET.
«Мережева розрахункова палата» — «дочка» цієї компанії, яка працювала в росії, — у березні 2021 року втратила ліцензію російського центробанку через проведення розрахунків з нелегальними онлайн-казино та букмекерськими конторами. Тому незалежно від термінів подання документів на входження в капітал «Мегабанку» регулятор не погодив би це рішення, адже такий потенційний інвестор не відповідає вимогам НБУ.
Повернення коштів вкладникам: диявол ховається в дрібницях
Після ліквідації «Мегабанку» за виплату коштів його вкладникам відповідальною стала держава, від імені якої діє Фонд гарантування вкладів. Однак, на відміну від фізосіб та ФОПів, яким держава гарантовано компенсує вклади за 158 тисячами рахунків на 4,3 млрд грн, кошти юридичним особам компенсувати не планується. Тут може виникнути чимало проблем.
За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, на рахунках юридичних осіб у банку лежать 2,5 млрд грн. Більша частина цієї суми, 1,4 млрд грн, — гроші компанії «Українські енергетичні машини». Саме в «Мегабанку», як раніше вже повідомлялося, вона мала основний рахунок, з якого здійснювала розрахунки та на який отримувала виторг від виконання контрактів.
Рахунки в «Мегабанку» мали й численні комунальні підприємства Харкова. Вони теж втратять доступ до своїх коштів, що може зашкодити Харкову та області в умовах війни. Крім того, «Мегабанк» заборгував близько 500 млн грн Мінфіну за кредитом Європейського інвестиційного банку. За підрахунками колишнього керівництва «Мегабанку», його неплатоспроможність завдасть Україні збитків на 6 млрд грн.
З поверненням коштів фізичним особам теж не все так просто. Аби виплатити потрібну суму, Фонд гарантування вкладів повинен отримати доступ до систем «Мегабанку» і мати змогу здійснювати аудит та управління банком. Після визнання банку неплатоспроможним саме тимчасова адміністрація ФГВФО є його єдиним законним органом управління.
Однак, за словами чинної на той час директорки-розпорядниці фонду Світлани Рекрут, працівники «Мегабанку» перешкоджають доступу законної тимчасової адміністрації до управління банком. Суботін заявив, що представники ФГВФО намагалися зайти у філії банку в Івано-Франківську та Києві, але відмовилися їхати до центрального офісу в Харкові.
Водночас Рекрут і Суботіна пов’язують не лише «ділові» стосунки. Чиновницю раніше викрили у користуванні активами «Мегабанку» в особистих цілях, а почалося це майже одразу після початку процедури ліквідації — у жовтні 2022 року. Зокрема, як з’ясували журналісти, Світлана Рекрут 2022 року для виїздів за кордон або в дорозі, де провела понад 100 днів, використовувала в тому числі автомобілі, що належать АТ «Мегабанк». При цьому тільки у квітні 2023 року Фонд гарантування вкладів зміг відшкодувати 93% коштів (3,8 млрд грн) вкладникам банку. А заборгованість перед всіма кредиторами досі не погашена. Оскільки Світлана Рекрут не є ліквідатором (уповноваженою особою фонду, яка виконує функції тимчасової адміністрації), то таке використання майна є порушенням закону. Це питання має вивчити Національне антикорупційне бюро.
Не «Мегабанком» єдиним: як Суботін роками багатів на держслужбі
Окрім корупційних схем з ліквідованим «Мегабанком», Суботіна намагаються притягнути до відповідальності як місцевого харківського депутата за порушення антикорупційного законодавства.
У розпал повномасштабної війни, згідно з його декларацією за 2023 рік, він став власником будинку у Харкові загальною площею 1041,3 м кв. У вересні 2022-го задекларував 2 земельні ділянки на понад 5,5 тис. м кв. У 2023-му Суботін придбав будинок у Закарпатській області (272,2 м кв.) разом із землею.
Паралельно задекларував чималі свої та дружини статки, мільйонні заробітки та акції з десятка різних підприємств. Зокрема, вказав, що він та його дружина — кредитори «Мегабанку» на 1 722 839 грн та 182 252 089 грн відповідно. А сам Суботін ще й власник золота на понад 114 млн грн. Джерела походження коштів, враховуючи, що ця особа 17 років працює виключно на держпідприємстві, невідомі.
Справа з Суботіним лише набирає обертів, тому є надія, що правоохоронці все ж доведуть розслідування до логічного завершення й притягнуть винних до відповідальності. Звичайно, якщо їм у цьому не перешкоджатимуть, адже вже зараз службові особи Фонду гарантування вкладів замість подачі позову до Суботіна та виявлення їхніх фінансових махінацій, приховують документи, затягуючи слідство.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, чому чернігівський «Полікомбанк» опинився на межі ліквідації.
