Страхового покриття воєнних ризиків не мають 94% українського бізнесу. З них 51% респондентів не можуть знайти відповідні страхові продукти, 49% вважають, що наявні пропозиції недостатні, а 43% визнають їх занадто дорогими. Такі результати показало інтерактивне опитування учасників круглого столу “Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень”, організованого Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА).
За даними генеральної директорки BDO в Україні Віри Савченко, опублікованими на її сторінці у Facebook, 78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе зберегти операційну діяльність. Половина учасників опитування визначають оптимальний розмір страхового покриття воєнних ризиків на рівні 10 мільйонів доларів, ще 44% – 20 мільйонів доларів і вище. Щодо ціни, то 48% опитаного бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від об’єкта страхування, тоді як 35% готові платити 2% від вартості активів, а 29% – 1%.
Джерелом фінансування, на думку 79% опитаних, мають бути російські активи, що, як зазначається, цілком логічно, адже платити має той, хто завдає руйнувань. Водночас 53% респондентів виступають за внески самого бізнесу, який отримує покриття. Приблизно половина опитаних компаній готова розглядати бюджетне джерело фінансування.
“Приватний страховий ринок такі збитки не потягне – і це не докір страховикам, а математика. Коли за одну ніч страждають 17 компаній на одній локації, а той самий об’єкт горить тричі за квартал, жодна комерційна модель не збере достатню премію. Потрібен державний механізм із чіткими правилами виплат”, – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що система, яка базуватиметься виключно на добровільних внесках, не зможе ефективно функціонувати.
“Добровільне катастрофічне страхування ніде у світі не досягло масового покриття. Світовий банк фіксує: добровільні катастрофічні схеми без стимулів чи автоматичного включення дають обмежене охоплення. Покриття купують тоді, коли воно обов’язкове або прив’язане до кредиту, оренди чи ліцензії. Інакше в систему входять лише ті, хто вже під ударом, і вона розвалюється через адверсну селекцію”, – цитує Савченко думки, озвучені на круглому столі.
При цьому зазначається, що обов’язковість страхування можна вводити поетапно, за секторами, через зрозумілі стимули, “але вводити треба”.
Віра Савченко також повідомила, що понад чотири роки веде власний реєстр уражень приватного бізнесу за датою та типом зброї, використовуючи лише відкриті джерела та підтверджені компанії. Згідно з цими даними, за 2026 рік кількість таких випадків перевищила сукупну кількість за 2022-2025 роки.
“Третій квартал ще не закінчився, а в ньому вже подій, як у попередній пік, весна 2022 року, помножений на три з половиною”, – наголосила вона.
Одночасно змінилася зброя: у 2022-2024 роках атаки дронами на бізнес були відсутні, тоді як у 2026-му вони становлять понад половину всіх подій.
“Дрони здешевили удар по складу – і частота атак зросла. Для тарифу це означає, що базова ставка, порахована на даних 2023-2025 років, занижена вже на старті”, – пояснює експертка.
Щодо атак на склади, Савченко виділяє два піки: весна 2022 року та літо 2026-го. Вона зауважила, що тепер ціллю є не порожні приміщення перших тижнів вторгнення, а сучасні мультитемпературні склади торговельних мереж із товаром.
“Якщо нормувати на населення, Київська область – 1,45 події на 100 тисяч мешканців, що вдвічі більше, ніж на Харківщині (0,77) і в Києві (0,71). Тобто зональні коефіцієнти мають рахуватися не за відстанню до фронту, а за концентрацією логістики”, – пояснює вона.
Медіанний інтервал між повторними ударами по одній компанії становить близько двох тижнів. Повторні удари приходять по вже відновлених або нещодавно введених в експлуатацію об’єктах: склад мережі – через чотири дні після відкриття, фармдистриб’ютор – тричі за три місяці, наводить експертка спостереження щодо атак.
“З кінця серпня фіксуються повторні влучання по об’єктах, де ще працюють рятувальники. Для страхування це не випадковість, а окремий множник у тарифі: об’єкт, який вже зазнав ураження, має вищу ймовірність наступного удару, і модель має це враховувати”, – резюмує Савченко, говорячи про страхування воєнних ризиків.