Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон». Цей документ дозволяє вшановувати в Пантеоні, зокрема, командирів Української повстанської армії (УПА), що вже викликало неоднозначну реакцію у Варшаві.
За словами президента, в Пантеоні вшановуватимуть постаті, які своєю боротьбою за незалежність «дають сьогодні українцям натхнення бути сильними». Зеленський наголосив, що визначати героїв мають виключно українці: «Український Пантеон точно постане, і лише українці вирішуватимуть, хто для нас герой».
Закон передбачає можливість вшанування в Пантеоні очільників держави та посадовців відповідного рівня часів Русі, Королівства Руського, Українського козацького війська, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави та Карпатської України. Також тут зможуть вшанувати президентів України, окрім тих, хто був усунутий з посади через імпічмент. Крім того, закон дозволяє вшановувати головнокомандувачів та посадовців вищого рівня збройних формувань УНР, Української Галицької армії, «Карпатської Січі» та УПА.
Саме УПА залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах.
Реакції польських посадовців на новий закон відрізняються. Маршалок Сейму Влодзімєж Чарзасти закликав не робити поспішних висновків до затвердження остаточного списку вшанованих, назвавши це суверенним рішенням України. Він також закликав переглянути підхід до відносин з Києвом, зважаючи на спільні безпекові інтереси та економічний внесок українців у Польщі.
Натомість керівник Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький розкритикував можливе вшанування діячів ОУН і УПА, назвавши це «неприйнятним для Варшави». Він заявив, що «це не шлях, який веде до цивілізованого світу, і Польща на це ніколи не погодиться… Голос жертв не може бути заглушений».
Уряд і МЗС Польщі наголошують, що вступ України до Європейського Союзу та дипломатична підтримка значною мірою залежать від вирішення історичних питань, зокрема дозволу на ексгумацію польських жертв на Волині.
Наразі немає інформації про перенесення праху Степана Бандери, похованого в Мюнхені, до Пантеону. Однак відомо, що там спочиватиме прах провідників ОУН, останки яких вже перевезли в Україну.
У травні на Національному військовому кладовищі під Києвом перепоховали діяча ОУН Андрія Мельника та його дружину, які раніше були поховані в Люксембурзі. Обидва перепоховання відбулися з державними почестями за участю президента Зеленського.
18 серпня на тому ж кладовищі поховали останки першого керівника ОУН Євгена Коновальця, прах якого привезли з Нідерландів. Він загинув у 1938 році від рук радянського агента.
Один з ініціаторів закону, депутат «Слуги народу» Микита Потураєв, повідомив, що остаточного списку тих, кого вшановуватимуть у Пантеоні, ще немає, але не виключив, що до нього може увійти Степан Бандера.
Наприкінці травня Зеленський присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назву імʼя Героїв УПА. Це рішення викликало критику в Польщі, а міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що для поляків УПА пов’язана з Волинню.
У червні Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного Пантеону. Тоді в Польщі висловили думку, що це рішення може ще більше ускладнити відносини Києва і Варшави. 1 липня Рада ухвалила закон, визначивши, кого саме з українських державних і військових діячів можна буде вшановувати в Пантеоні.
Британський історик Норман Дейвіс наголошував, що діяльність УПА не можна зводити лише до Волині, а рішення Києва щодо вшанування цієї організації не мають прямого стосунку до польських територіальних претензій чи сучасних відносин між країнами.