Голосування Верховної Ради України за призначення міністрів оборони та закордонних справ, кандидатури яких відповідно до законодавства вносить президент, найімовірніше, відбудеться у середу, 19 серпня, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
«Наші джерела повідомляють, що кандидатуру Євгена Хмари на посаду міністра оборони та Андрія Сибіги на міністра закордонних справ все ж таки можуть внести. Дуже ймовірно голосування за Міноборони та МЗС буде завтра на пленарному засіданні», – написав він.
Також депутат повідомив, що на засіданні погоджувальної ради оголосили, що сьогодні у кандидатів в міністри буде зустріч із фракціями, а завтра відбудеться голосування.
Також Железняк додав, що за наявною інформацією кандидатуру Євгена Хмари вноситимуть уже не в статусі військового.
У 2018 році ВРУ ухвалила зміни до законодавства, згідно з якими міністр оборони України та його заступники не можуть бути чинними військовослужбовцями. Відповідно особа, яка раніше служила в армії чи спецслужбах, вважається цивільною лише після офіційного звільнення з військової служби. Уже після повномасштабного вторгнення РФ в Україну президент Володимир Зеленський в лютому 2023 року вніс зміни в указ «Про переліки посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами», згідно з якими на період воєнного стану військових можна призначати на посади першого заступника міністра оборони.
Нагадаємо, що після відставки уряду Юлії Свириденко у липні та рішення президента Володимира Зеленського не перепризначати на посаду міністра Михайла Федорова в країні спалахнули протести із закликами змінити головнокомандувачі Збройних сил України та повернути Федорова на посаду. Водночас президент виконав лише першу вимогу суспільства.
Згодом Зеленський заявив, що пропонував Федорову посаду віцепремʼєр-міністра з військових новацій, однак той відмовився. Ще на початку серпня Федоров в прямому ефірі у Сергія Стерненка заявляв, що досі сподівається повернутися до керівництва Міноборони, оскільки «не почув остаточної відмови» від президента.
Раніше Федоров пов’язував своє звільнення з посади міністра оборони з реформою оборонних закупівель. За його словами, запуск тендерів і спроба усунути вплив на розподіл контрактів зачепили інтереси багатьох людей та компаній. Ще у квітні він попереджав Володимира Зеленського про можливу кампанію дискредитації. Згодом він заявив про тиск у медіа та кримінальні провадження проти людей зі свого оточення. Федоров також відкинув версію про особистий конфлікт з Олександром Сирським, назвавши розбіжності світоглядними та інституційними.
Зі свого боку у фракції «Слуги народу» припустили, що в парламенті може не вистарчити голосів для призначення Хмари, який зараз займає посаду виконувача обов’язків, міністром оборони, оскільки частина депутатів вимагають повернути на посаду Михайла Федорова.
Зосередивши владу у своїх руках, президент Володимир Зеленський водночас досяг межі своєї компетенції. Він так і не наважився скинути баласт зі «своїх», перезавантажити систему державного управління професіоналами та дати їй простий сигнал: «Не красти». Що небезпечніше під час війни — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність лояльних дилетантів? Чому Україна опинилася в цьому глухому куті і як із нього виходити розмірковує у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.