Запити щодо кадрових змін у сфері національної оборони, які лунають під час вуличних мітингів, є неприйнятними, коли їх висловлюють особи, котрі не володіють належними знаннями про військове керівництво та перебіг бойових дій.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив майор запасу, політолог Михайло Басараб.
За словами Басараба, його здивувала безапеляційність вимог, висунутих під час так званого «картонного майдану», зокрема щодо відставки вищого командування Збройних сил.
«Я та переважна більшість осіб, які мають досвід військової служби та безпосередньо залучені до процесів війни, не наважуються давати категоричні та однозначні оцінки діяльності певних посадовців чи командирів, оскільки не володіють повним обсягом інформації. Натомість ми спостерігали дуже впевнені вимоги від людей, які точно не мають відповідних знань, досвіду та компетенцій», – зауважив він.
На думку політолога, така самовпевненість викликає занепокоєння серед військових.
«Перепрошую за таке порівняння, але це нагадує своєрідний постмодерний більшовизм», – зазначив він.
Басараб підкреслив, що питання кадрових рішень у військовому керівництві не повинні ставати об’єктом ультимативних вимог під час протестних акцій.
«Вважаю неприйнятним, коли про відставку головнокомандувача говорять на вуличних протестах, де переважна більшість учасників не пов’язана з військом, а можливо, і з системною волонтерською діяльністю. Сьогодні це стосувалося Сирського, завтра хтось захоче організувати те саме проти Драпатого чи будь-якого іншого бойового генерала. Йдеться не про конкретні прізвища, а про саму ситуацію», – наголосив він.
Експерт також закликав враховувати принципову відмінність між поточною ситуацією та подіями Революції гідності.
За його словами, у 2013–2014 роках українське суспільство протистояло владі, яка діяла в інтересах Кремля, тоді як сьогодні держава веде боротьбу за власне виживання, а головним завданням залишається перемога над російським агресором.
«Тоді державу очолював президент Янукович, влада перебувала в руках людей, які працювали на користь Кремля. Це була принципово інша ситуація для масштабного суспільного опору. Зараз обставини інші», – зазначив він.
Політолог звернув увагу, що багато учасників Революції гідності нині захищають Україну на фронті або займаються волонтерством.
«Значна частина учасників Майдану сьогодні воює, знищує ворога або займається волонтерством, і, переконаний, не дозволила б собі виходити на такі акції з брутальними заявами на адресу головнокомандувача ЗСУ», – сказав Басараб.
Водночас він наголосив, що не виступає проти суспільної дискусії щодо державної політики чи військового управління.
«Дискусія завжди необхідна. Вона потрібна навіть під час планування бойових операцій до моменту прийняття рішення. Але способи висловлення громадянської позиції мають залишатися в певних межах, особливо в умовах повномасштабної війни», – вважає експерт.
На його переконання, українське суспільство має пам’ятати про спільну відповідальність за оборону держави.
«Сьогодні всі працюють на одну мету – захист України та поразку ворога. Не варто легковажно намагатися впливати на ті сфери, де бракує знань і досвіду, адже така некомпетентна самовпевненість під час війни може призводити до втрат», – підсумував Басараб.
Зеленський: Далекобійні удари – не справа однієї людини
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та інших містах України протягом кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони. Раніше люди виступали також з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
21 липня Президент Володимир Зеленський офіційно повідомив про призначення генерал-майора Михайла Драпатого на посаду головкома ЗСУ та подякував Олександру Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.