Павел Яблонський (Фото: EPA)
У міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що остаточне примирення між країнами не може бути без “врегулювання” питання Волинської трагедії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ країни Павел Яблонський.
Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини
За його словами, Польща підтримує Україну “настільки, наскільки це відповідає її національним інтересам” — він закликав “поважати людей, які допомагають”.
Яблонський заявив, що поляки з розумінням ставляться до емоцій українців, які зазнали агресії Росії, “проте емоції можуть бути поганим порадником”.
“Неповага до союзників не допомагає у досягненні дипломатичних цілей, наприклад, у зусиллях щодо збільшення масштабів та форм допомоги. Головною загрозою як для Польщі, так і для України залишається Росія. В Україні йде війна, розв’язана Росією, яка також загрожує Польщі. Захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на цей момент. Це не означає, що між Польщею та Україною немає питань, з яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно та відкрито між собою, хай і не завжди публічно”, — написав дипломат.
Заступник міністра наголосив, що підтримка України в експорті зерна на неєвропейські ринки не може здійснюватись коштом сільського господарства Польщі.
“З погляду інтересів України було б доцільніше, щоб Україна чинила тиск на інститути ЄС, щоб вони підтримували країни-члени у розвитку інфраструктури, необхідної для транзиту зерна”, — вважає чиновник.
Резюмуючи, він назвав Волинську трагедію “геноцидом, вчиненим українцями проти поляків”.
“Без врегулювання цього злочину, розблокування ексгумації та поминання його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України з ЄС”, — зазначив Яблонський.
ДОВІДКА. Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, “Волинська різанина”) — взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих. 17 грудня 2014 року, під час виступу у Варшаві перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського президента Коморовського, прем’єрки Польщі Копач та членів уряду Польщі, президент Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію. На початку червня 2016 року відомі українці, зокрема президенти Кравчук та Ющенко, звернулись із відкритим зверненням до уряду Польської держави та всього суспільства, в якому були слова “пробачаємо та просимо про вибачення”.
- Раніше МЗС України викликало посла Польщі після заяви представника президента Польщі Марцина Пшидача. Він заявив, що Україні “варто було б почати оцінювати” роль Польщі у допомозі. Посадовець сказав це в контексті обговорення заборони на імпорт української сільгосппродукції в Польщу.
- За результатами зустрічі з послом представник МЗС Ніколенко написав, що такі заяви не відповідають дійсності та є неприйнятними. Водночас він заявив, що українсько-польська дружба “набагато глибша за політичну доцільність”.
- МЗС Польщі викликало посла України через “заяви представників української влади”.
- Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що виклик польського посла в українське МЗС не мав статися, таких “помилок” не повинно бути, а Польща завжди захищатиме своє “добре ім’я”, безпеку, а інтереси “жодної іншої країни” ніколи не переважатимуть над інтересами Республіки Польща.
Читайте також: Зеленський: Ми не дамо зіпсувати відносини народів України та Польщі, емоціям варто охолонути
