
Офіс президента України відмовився реєструвати електронну петицію журналіста Данила Мокрика, яка закликала Володимира Зеленського провести пресконференцію для незалежних українських медіа. Про це журналіст повідомив у Facebook.
«Два дні тому я подав на сайті президента петицію з проханням до Володимира Зеленського провести пресконференцію для українських незалежних медіа. Сьогодні мені надійшла відповідь, що петиція НЕ ВІДПОВІДАЄ встановленим вимогам, і тому не буде опублікована», — написав Мокрик, додавши, що ситуація в країні стає дедалі абсурднішою.
У своїй петиції журналіст зазначив, що в Україні понад місяць тривають протести, і однією з їхніх вимог є заклик до президента вступити в реальний діалог із суспільством.
«Переконані, що однією з дієвих і водночас реалістичних форм такого діалогу може стати пресконференція для незалежних і критично налаштованих журналістів та медіа. Саме вони готові ставити ті гострі й нагальні запитання щодо внутрішньої політики, які сьогодні звучать на протестах, і саме відповіді на ці запитання суспільство хоче почути безпосередньо від президента», — написав Мокрик. Він запропонував організувати такий захід за участі журналістів «Дзеркала тижня», «Української правди», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», «Суспільного», НВ, «Радіо Свобода», ВВС Україна та інших.
На його думку, відкрита розмова президента з незалежними журналістами — це той крок, який може стати реальною відповіддю на запит суспільства. Однак навіть саму публікацію такої петиції в Офісі президента відхилили.
Як зазначає редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна», зосередивши владу у своїх руках, президент Володимир Зеленський досяг межі своєї компетенції. Він так і не наважився скинути баласт зі «своїх», перезавантажити систему державного управління професіоналами та дати їй простий сигнал: «Не красти». Автор ставить питання, що небезпечніше під час війни — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність лояльних дилетантів, і як Україні вийти з цього глухого кута.
