Олексій Арестович (Скриншот з відео)
Колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович зранку 1 листопада опублікував у соцмережах свою “передвиборчу програму”, хоча досі невідомо, коли та чи відбудуться вибори в Україні під час війни. В коментарі Інтерфакс-Україна він підтвердив наміри балотуватися на пост президента.
Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини
“Так, буду висуватися”, – відповів він на запитання журналіста агентства про свій намір брати участь у президентських виборах в разі, якщо вони відбудуться.
Арестович також підтвердив, що пропозиції щодо політичних, економічних, соціальних, військових та інших реформ в Україні, опубліковані ним у соціальних мережах, є його передвиборчою програмою.
“Вона буде доопрацьована фахівцями, я її опублікував для початку дискусії”, – сказав він.
У “передвиборчій програмі” Арестовича щонайменше 14 пунктів, зокрема так звана “пропозиція колективному Заходу” щодо північноатлантичної інтеграції України.
Ексрадник ОП пропонує Україні вступити в НАТО без тимчасово окупованих Росією територій.
“Пропозиція колективному Заходу – ми готові до варіанту Кіссінджера – вимагаємо вступу до НАТО із зобов’язанням не відвойовувати окупованих на момент вступу територій, а домагатися їхнього повернення тільки політичним шляхом”, – написав він.
Крім цього, спірним пунктом є також “стратегічна оборона на фронті”.
“Змінюємо кадрову політику в Силах Оборони на людиноцентричну: більше життів зберегти, більше фахівців виростити. Змінюємо систему мобілізації: запроваджуємо підготовку резервів на випередження і ротацію мобілізованих”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, Арестович пропонує випускати чоловіків за кордон “з умовою повернення в разі призову”.
Колишній позаштатний радник ОП після звільнення все частіше почав критикувати президента Володимира Зеленського та українську владу. Зокрема він стверджує, що Зеленський нібито “перестав говорити з народом”, а влада “забюрократизувалася”.
Згодом він заявив, що “Україні слід обрати президента, який зможе побороти в країні корупцію”, а Зеленський, за його словами, цього не зміг зробити.
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2024 року, проте наразі невідомо, чи будуть вони проведені в умовах воєнного стану. Різноманітні соціологічні інститути проводили низку опитувань з цього приводу. Зокрема Центр Разумкова опублікував такі дані: до ідеї проведення виборів в Україні, доки триває війна, позитивно ставляться 15,1% опитаних українців, негативно – 63,8%. Соціологічна група Рейтинг заявила, що 62% українців проти виборів під час війни та переважна більшість хотіла б більше парламентських, аніж президентських виборів.
- Арестович від початку повномасштабного вторгнення повернувся до команди Офісу президента, у нього була посада позаштатного радника.
- Після російського удару 14 січня 2023 року ракетою Х-22 по багатоповерхівці у Дніпрі, яка вбила десятки мирних жителів, окупанти вкинули, що “це ППО ЗСУ збила нашу ракету – вона відхилилася від траєкторії, впавши на будинок”.
- Того ж вечора Арестович “припустив” те саме. Згодом він “перепросив за серйозну помилку у прямому ефірі”, а потім повідомив, що написав заяву про звільнення.
- 17 січня 2023-го Арестовича було звільнено з посади позаштатного радника ОП.
Читайте також: Данілов заявив про плани ФСБ РФ розгорнути в Україні новий проєкт, натякнув на Арестовича
