Ілюстративне фото
Безпека понад усе: в Україні триває дискусія про організацію навчання під час війни
Напередодні нового навчального року в Україні гостро постає питання безпеки школярів та педагогів. Йдеться про чіткі правила організації навчального процесу, зокрема, навчання в укриттях, онлайн-формат та гнучкі графіки.
Про це в ефірі Еспресо та Slawa.TV розповів виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
За словами Слобожана, освітня політика в умовах війни має бути максимально безпековою, адже з моменту повномасштабного вторгнення Росія вбила сотні українських дітей.
“Росія з моменту широкомасштабної війни вже вбила 735 дітей. І уявіть ситуацію, що замість того, щоб удосконалювати систему освіти, Міністерство освіти продовжує впроваджувати реформу, суть якої – закриття закладів у громадах, зменшення кількості класів і збільшення кількості учнів, які навчаються в них”, – зауважив посадовець.
Він вважає, що закриття шкіл створює додаткові проблеми з підвезенням дітей, що особливо актуально в умовах війни, коли влада закликає до розосередження населення та зміни транспортних маршрутів.
Слобожан наголошує, що на час воєнного стану реформу закладів освіти слід призупинити.
“Перший крок, який необхідно зробити, – відмінити цю реформу на момент воєнного стану. І не закривати заклади освіти. Розосередження має бути, а не концентрація дітей у великих школах”, – зазначив він.
Окрему увагу Слобожан приділив проблемі дистанційного навчання, наголосивши, що рішення про онлайн-формат не повинно залишатися виключно на розсуд директорів шкіл.
“Не має бути так, що МОН дало рекомендаційне роз’яснення і кожен директор школи має вирішувати під власний страх і ризик. Це безпека. Мають бути чіткі інструктивні матеріали”, – підкреслив він.
Виконавчий директор АМУ пропонує кілька варіантів організації навчального процесу, залежно від безпекової ситуації: у школах без укриттів – переводити навчання в онлайн-режим, у безпечніших школах – організовувати очне навчання, а також застосовувати гнучкі графіки та зміни.
Він також додав, що Україна отримувала значні кошти від міжнародних партнерів на створення безпечного освітнього простору. Як приклад, він навів підземні школи на Харківщині та Запоріжжі, які демонструють ефективність такого підходу.
“Уряди Швеції та Швейцарії спрямували Україні мільярди коштів саме на безпечний освітній простір. І що відбулося? У нас є дві підземні школи – у Лозовій на Харківщині та Кушугумі на Запоріжжі. Вони збудовані за рахунок громад і за допомогою коштів державного бюджету”, – зазначив він.
На думку Слобожана, частину міжнародних грантових коштів було спрямовано на підтримку реформи, яку Асоціація міст України критикує.
Ще однією проблемою, на яку звернув увагу посадовець, є можливе скорочення кількості педагогів. Він зазначив, що лунали пропозиції щодо звільнення близько 25,5 тисячі вчителів через демографічне скорочення.
“Хто буде забезпечувати освітній процес? Нам говорять, що є демографічна ситуація і тому треба збільшувати наповненість класів. Але жодна країна Європи й світу не має таких викликів, як Україна сьогодні”, – наголосив Слобожан і закликав не вирішувати демографічну проблему шляхом механічного збільшення кількості дітей у класах та закриття шкіл.
- 28 серпня освітня омбудсменка Надія Лещик закликала школи не проводити масових урочистостей 1 вересня через підвищену загрозу російських ударів.