У Львівському ботанічному саду 30 серпня відбувся масштабний концерт “Великі уродини”, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка: понад десяток виконавців у жанрах від фольку до симфонічної музики виконали його поезію, а кульмінацією вечора стала прем’єра нового симфонічного твору на слова поета
На одній сцені виступили “Дударик”, “Піккардійська терція”, “Один в каное”, “Пиріг і Батіг”, NAZVA, “Три кроки в ніч”, Соломія Чубай, Гордій Старух, Софія Лешишак, Андрій Капраль та Юрій Йосифович. Більшість композицій написали спеціально для цього проєкту, тож частину творів слухачі почули вперше.
Завершив вечір масштабний симфонічний твір “До великого моменту” на слова Франка, який створив композитор Іван Небесний і виконали разом усі учасники концерту. За словами організаторів, “Великі уродини” — це спроба показати Франка не лише як класика з підручника, а як живого автора, чиє слово залишається актуальним і сьогодні.
Франко як символ ідентичності й перемоги
Директор Дому Франка у Львові Богдан Тихолоз розповів, чому постать письменника не втрачає значення для українців.
“Франко – це явище загальне українське і світове. Він не тільки письменник, не тільки науковець, не тільки політик. Він один із національних символів України. Він справді творець української ідентичності”, — зазначив він.
За словами Тихолоза, Франку не потрібне сліпе поклоніння чи культ особи — важливіше, щоб його слово залишалося живим у майбутніх поколіннях.
“Іван Франко – це поет нашої перемоги”, — додав він, наголосивши, що найбільше письменник тішився б спільною перемогою України.
Порівнюючи Франка зі світовими класиками, Тихолоз назвав його одним із найбільших геніїв людства.
“Франко – це справді багатогранний геній. Я б сказав – супергеній. Його ряд – це не тільки Шевченко і Леся Українка, але й Леонардо да Вінчі, Гете, Шекспір, Данте”, — сказав він.
Актуальність Франка сьогодні він пояснив тим, що письменник “не боявся мінятися, не боявся розвиватися, не боявся визнавати власні помилки і сповідував кредо – не ридать, а добувати”. “Саме так ми сьогодні боремося за свою свободу”, — наголосив директор Дому Франка.
За словами Тихолоза, вечір зібрав “супер-аншлаг” і відбувся за підтримки Українського культурного фонду.
“Ми відверто кажучи знали, що люди люблять Франка, але що в них є така неймовірна потреба провести цей вечір з нами, напевно, ми не могли сподіватися”, — зізнався він, додавши: “Певен, що Франко – людина, яка збирала б стадіони. Це така рок-зірка в сучасності”.
Симфонія, що мала об’єднати всіх
Композитор Іван Небесний розповів, що ідея об’єднати всіх виконавців у спільному творі виникла ще на етапі побудови концепції концерту.
“Виникла ідея, щоб всі разом заспівали якусь пісню на вірші Франка”, — пояснив він.
За словами Небесного, текст Франка звучить у супроводі симфонічного оркестру, щоб бути доступним сучасному слухачеві, а головною метою було передати “об’єднавчу силу, яка проходить крізь покоління. Від Франка і до сьогодні”. Емоцію, яку має викликати твір у глядачів, композитор сформулював просто: “Емоцію об’єднання нас як нації”.
Чому Франка важливо “осучаснювати”
Музична продюсерка проєкту Соломія Чубай зазначила, що подібні заходи мають проводитися постійно, а не лише з нагоди ювілеїв.
“Щоб втримати українську культуру, українську ідентичність і майбутнє наше, щоб не було такої війни, вони мають бути весь час”, — сказала вона.
За її словами, радянська влада звела образ Франка до “Каменяра” і “вічного революціонера”, позбавивши його людських рис: “Просто була людина на п’єдесталі, людина під рушничком”. Тому, вважає Чубай, важливо наближати класиків до сучасної аудиторії — зокрема через молоді гурти, які приводять свою публіку до Франка, Шевченка, Лесі Українки чи поетів Розстріляного відродження.
“Смерть вояка”: як стара пісня перегукується з нинішньою війною
Куратор проєкту “Пиріг і Батіг” Мар’ян Пиріг представив на концерті італійську народну пісню “Смерть вояка” в перекладі Франка — сам письменник у своїх нотатках зазначав, що вона перегукується з українською піснею про смерть козака.
За словами Пирога, ця тема суголосна нинішній боротьбі України: “Щосекунди українець чи українка будь-якого віку обороняють нашу країну”, і не лише на лінії фронту, а й на тимчасово окупованих територіях.
Такі заходи, підсумував він, це спосіб “вшанувати наших героїв культурних” і нагадати про культурну спадщину, яка залишається важливою в будь-який час, а надто зараз.