Світові ціни на пшеницю сягнули найвищої позначки з липня 2023 року на тлі очікувань подальших перебоїв у поставках з Чорноморського регіону. Російські аграрії та аналітики висловлюють сумніви щодо ефективності запропонованих урядом заходів для підтримки експорту зерна після фактичної зупинки відвантажень. Надлишок продукції на внутрішньому ринку вже тисне на ціни. Натомість Москва розглядає альтернативні маршрути поставок через Балтику, Каспійське море та навіть Арктику, проте вони значно дорожчі за південні порти.
Російські фермери та гравці зернового ринку скептично оцінюють заходи уряду, спрямовані на підтримку експорту. Відвантаження зерна з Росії та України через Чорне море практично зупинилося через взаємні атаки. Це створило надлишок продукції на внутрішньому ринку Росії, яка є найбільшим експортером пшениці у світі, що призвело до зниження цін.
Проблеми з експортом також викликали занепокоєння у ключових покупців російського зерна, зокрема на Близькому Сході. Уряд Росії запропонував перенаправити частину поставок на інші маршрути, скасувати експортне мито на зерно до кінця року та збільшити державні закупівлі. Плануються також субсидії на залізничні перевезення, продовження кредитування виробників та використання надлишків зерна як корму для тварин.
“Запропоновані заходи навряд чи суттєво підтримають експорт російського зерна чи внутрішні ціни. Доки не покращиться логістика в Чорному та Азовському морях, зерно продовжуватиме накопичуватися в Росії, створюючи тиск на внутрішні ціни”, — вважає аналітик Sovecon Андрій Сізов.
Сізов також зазначив, що субсидії та державні інтервенції не змінюють фундаментального співвідношення попиту та пропозиції. Він закликав до повного, а не тимчасового скасування експортного мита, яке діє з 2021 року і викликає невдоволення російських фермерів.
Серед альтернативних маршрутів уряд та аналітики розглядають зернові термінали на Балтійському та Каспійському морях. Москва навіть запропонувала використовувати арктичні шляхи. Однак усі ці варіанти є значно дорожчими за традиційні поставки через південні порти.
“Раніше ми не розглядали Північний морський шлях, але тепер його можна розглядати. Наші транспортні коридори розширюються”, – цитує заступника міністра сільського господарства РФ Максима Борового Reuters.
Наразі Росія не експортує зерно через Арктику. Представник Російського зернового союзу Аркадій Злочевський попередив, що організація логістики через арктичні порти потребуватиме часу та значних витрат. Навіть перенаправлення вантажів із півдня до Балтійського моря додасть від 30 до 50 доларів до вартості кожної тонни.
Раніше порти Чорного та Азовського морів забезпечували до 70% щорічного експорту російського зерна, який сягав близько 60 млн тонн. За словами Злочевського, Балтійський, Каспійський та далекосхідний напрямки не зможуть повністю компенсувати втрату південних маршрутів.
Злочевський також зазначив, що пауза в експорті до кінця року через атаки стала б для галузі “катастрофою”. Ситуацію погіршує відносно хороший урожай у самій Росії: цього року аграрії зібрали понад 100 млн тонн зерна, тоді як загальний урожай у 2025 році становив 141 млн тонн.
На цьому тлі лобістська організація “Народный фермер” запропонувала уряду скоротити площі посівів озимих. На думку фермерів, такий крок допоміг би впоратися з надлишком пшениці на внутрішньому ринку, і попросили державу компенсувати виробникам можливі втрати. Однак Міністерство сільського господарства РФ виступило проти цієї ідеї, оскільки скорочення посівів може створити ризики для продовольчої безпеки і буде важко контролювати.
Проблеми російського зернового експорту загострилися наприкінці серпня після фактичної зупинки найбільших портів у Чорному та Азовському морях. Експорт пшениці з Росії у серпні міг скоротитися до 2,2 млн тонн — найнижчого показника для цього місяця з 2010 року. Після атак безпілотників припинили роботу три зернові термінали у Новоросійську, через які раніше експортували близько 25 млн тонн зерна.