“Бандероль”: нова зброя Росії та як Україна їй протидіє
Росія почала активніше застосовувати новий тип зброї для ударів по Україні, який називають “Бандероль” або ракетою-дроном. Ці атаки найчастіше спрямовані на Одещину та Харківщину, але зафіксовані також випадки ударів по Києву та Дніпру.
У цій статті ми розглянемо особливості нової російської зброї, причини її використання, випадки влучань, можливі цілі та шляхи протидії української сторони.
Характеристики та особливості
За інформацією Головного управління розвідки, розробником крилатої ракети S8000 “Бандероль” є російське підприємство АТ “Кронштадт”, яке перебуває під санкціями. Основним носієм цієї ракети є безпілотник “Оріон”, який виробляється на тому ж заводі.

Зазначається, що “Бандероль” має вищу маневреність порівняно з російськими крилатими ракетами типу Х-101 або Х-69, зберігаючи при цьому характерну траєкторію польоту. За даними “Укрінформ”, ракета може виконувати розворот під кутом 90 градусів на швидкості 250 км/год. Її крейсерська швидкість становить 520-560 км/год, а максимальна — 620-650 км/год.
“Бандероль” є гібридом ракети та дрона-камікадзе. Її довжина — 5 метрів, розмах крил — 2,2 метра, а діаметр — 30 см.
За даними видання “Оборонка”, дальність польоту “Бандеролі” може сягати 500 км. Вона оснащена осколково-фугасною бойовою частиною вагою від 114 до 150 кг.
Подібно до крилатої ракети Х-101, “Бандероль” має крила, що розкриваються в польоті. Завдяки специфічній формі, вона менш помітна для радарів. Однак, вона менша за розмірами та не має складної електроніки чи оптичної системи наведення.
Складові
Згідно з інформацією порталу War&Sanctions, у ракеті “Бандероль” використовується китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який призначений для авіамоделювання і доступний для придбання навіть через онлайн-платформи.
Також у ракеті встановлено завадозахищену CRP-антену “Комета-М8” російського виробництва. Ця антена використовується також у дронах “Герань”, універсальних модулях планерування і корекції (УМПК) та уніфікованих міжвидових плануючих боєприпасах (УМПБ).

У конструкції “Бандеролі” виявлено близько двадцяти мікрочіпів від виробників зі США, Китаю, Швейцарії, Японії та Південної Кореї. Ракета складається зі значної кількості компонентів, які можна умовно віднести до цивільних і які доступні для замовлення росіянами через онлайн-майданчики.
За даними “Мілітарного”, Росія може виробляти приблизно 80 таких ракет на місяць. Радник Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначав, що план виробництва “Бандеролей” на поточний рік становить 120 ракет на місяць.
Випадки влучань
Атаки з використанням “Бандеролей” розпочалися в березні 2025 року по Одещині. У червні та липні 2026 року найбільше ударів було завдано по Харківщині.
8 липня 2026 року зафіксовано удар “Бандеролі” по п’ятиповерхівці в Немишлянському районі Харкова. Спочатку повідомлялося про застосування реактивної системи залпового вогню “Торнадо-С”, але згодом правоохоронці виявили частини ракети під плитами в квартирі на п’ятому поверсі. За медичною допомогою звернулися 34 особи, серед яких були діти. Двоє мешканців міста загинули. Також постраждали сусідні будинки.

7 серпня 2026 року вдень Одесу атакували трьома “Бандеролями”. Сили ППО збили дві ракети над морем, одна влучила в дах стадіону “Чорноморець” у центрі міста. Пошкоджені покрівля, трибуни та скління спортивної арени, також вилетіли вікна в готелі на території стадіону. Через займання сухостою довелося гасити пожежу. Футбольний матч “Чорноморець” – “Колос” був перенесений.
Також “Бандеролі” почали атакувати Київ. Перший удар під час комбінованої атаки РФ стався 15 червня цього року.
25 серпня Повітряні сили попереджали про рух “Бандеролі” на Київщині. Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що в 16-поверхівці внаслідок падіння уламків БпЛА пошкоджено стіни та вибито вікна на рівні 14-го поверху.
У Дніпрі в ніч на 25 серпня ударом “Бандеролі” пошкоджено ТРЦ “Караван”. Після удару двома такими ракетами на автостоянці поряд сталася пожежа — горіли дерев’яні піддони, вантажівки та легкові автомобілі.
22 серпня білоруська служба “Радіо Свобода” повідомила, що російська “Бандероль” впала на території Білорусі, у Гомельській області. За твердженнями українських моніторингових каналів, у боєприпасу закінчилося пальне, і він впав у полі. Білоруські сили намагалися збити “Бандероль”, задіюючи ППО та піднімаючи військовий літак С-30.
Чому росіяни почали використовувати “Бандероль”
Авіаексперт Анатолій Храпчинський пояснює, що росіяни, бачачи реакцію України на балістичні атаки та нестачу засобів протидії, прагнуть виснажити спроможності української ППО. Він наводить приклад появи перших “шахедів” — це була нова загроза, на яку бракувало реакції, але згодом проблему вдалося вирішити завдяки мобільним вогневим групам та дронам-перехоплювачам.

Експерт зазначає, що під час масованих обстрілів з боку РФ Україна перехоплює 96% крилатих ракет типу Х-101 та “Калібр”. Збільшуючи кількість засобів ураження на реактивній тязі, росіяни змушують українських військових задіювати авіацію, ПЗРК та малі засоби ППО, що призводить до збільшення потреби в ракетах для цих систем, для виробництва яких у Росії немає достатніх потужностей.
“З’являються “Герань-5”, “Бандероль”, “Ковер”. Ці засоби ураження набагато дешевші — собівартість “Бандеролі” може складати до $50 000″, — додає Храпчинський.
Для запуску крилатої ракети Росія використовує стратегічну авіацію, що є невідновлюваним ресурсом і призводить до використання дороговартісних ракет. Крім того, у випадку з КР, українські сили мають можливість отримати раннє попередження про підняття стратегічної авіації, що вказує на можливий масований обстріл і напрямок атаки.
У випадку використання ударних безпілотників, противник диверсифікує ці ризики та навантажує сили ППО, запускаючи засоби з різних напрямків.

“До появи “Бандеролі” у Росії не було дешевих засобів ураження на реактивній тязі, які могли б працювати з-під крила тактичної авіації або з наземної платформи на невелику відстань. “Іскандер-К” — це дорога ракета, і вони не можуть собі дозволити так часто її використовувати. Тому вони шукають той підхід, який використовуємо ми — дешеві засоби ураження, які суттєво впливають на можливості захищатися від такої атаки”, — зазначає експерт.
Особливості запуску та основні загрози
З огляду на дальність польоту “Бандеролі”, під загрозою перебувають різні регіони України. Росіяни можуть застосовувати ці ракети з будь-якої точки прикордоння, а також з тимчасово окупованого Криму.
“Є підтверджені факти запуску цих засобів ураження з дронів “Оріон”. Є спроби імплементувати на гелікоптери. Водночас ворог оприлюднив інформацію про наземні пускові установки. Пуск із землі буде суттєво скорочувати дистанцію”, — зазначає авіаексперт.
Важливим є наявність засобів радіолокації, які можуть виявити ціль ще на території РФ, що дозволяє робити раннє сповіщення та передавати інформацію по секторах для перехоплення.
З наземних пускових установок “Бандероль” летить на меншу відстань, але це дозволяє робити більше пусків і швидко відходити з позиції до виявлення.
Враховуючи вагу бойової частини, зона ураження цього засобу становить 300 метрів.

“При загрозі застосування таких засобів ураження потрібно перебувати принаймні за двома стінами”, — радить експерт.
Наразі “Бандероль” використовується для ударів по стаціонарних цілях. Для уражень по рухомих об’єктах потрібні системи штучного інтелекту, які дозволяють супроводжувати ціль по образу та знищувати.
“В будь-якому випадку ворог буде експериментувати зі штучним інтелектом. Вони рухаються у цьому напрямку”, — зазначає Храпчинський.
На його думку, Росія може бити “Бандеролями” не лише по логістиці чи енергетиці, а й по різноманітних цілях для чинення психологічного тиску. “Інструменти впливу з боку РФ терористичні, вони по максимуму намагаються робити удари по цивільному населенню, щоб призводити до гуманітарних катастроф. І плюс психологічний тиск на суспільство: мовляв, Сили оборони неспроможні захищатися, не збивають всі ракети. Це допомагає російській пропаганді і ботам накручувати суспільство всередині України”, — підкреслює експерт.
Чим збивати “Бандеролі”
Наразі не існує дешевих перехоплювачів для “Бандеролей”. Це можуть бути ракети або інші засоби. Храпчинський пропонує розробку ракет-інтерцепторів вартістю до $15 000, які вимагають нових систем наведення та вищого рівня автоматизації через значно вищі швидкості перехоплення.
Також необхідно збільшити кількість засобів детекції, оскільки “Бандеролі” часто використовують малу висоту польоту, що може призводити до їх пропуску класичними радарними системами. Потрібна ешелонована система з великою кількістю тактичних засобів радіолокації, що працюють у комплексі з великими радарами.

“Ми зараз це будуємо за рахунок західних зразків американських EchoShield (радіолокаційна система для боротьби з дронами), ізраїльських RADA (радари для попередження ракетних ударів), Giraffe (радар виробництва шведської компанії SAAB). Але треба казати про власні спроможності, тому що більшість цих засобів дороговартісні і ми не можемо закуповувати їх у великому об’ємі”, — розповідає експерт.
Тактичні засоби можуть виявляти цілі на висоті 20-50 метрів на відстані до 15 км. Тому необхідно збільшувати їхню кількість для покриття території.
Крім того, “Бандероль” використовує як малі, так і великі висоти, що вимагає одночасної роботи радарів у верхньому та нижньому ешелонах.
“Поки що ми можемо закривати певні сектори одним радаром, щоб намагатися бачити і на великій, і на малій висоті. Сучасна війна передбачає велику кількість сенсорів, які дозволять нам виявляти ціль за будь-якими характеристиками — звуковою, візуальною, за допомогою активної та пасивної радіолокації. Це все повинно створювати єдину систему захисту”, — зазначає Храпчинський.
В Україні цей напрямок розвивається, але існує значний дефіцит засобів радіолокації, які б дозволили не просто виявити ціль, а й супроводжувати її в режимі реального часу та передавати координати засобу ураження для автоматичного перехоплення “Бандеролі” або “Герань-5”. У такому режимі працюють, наприклад, норвезький ЗРК NASAMS та російський “Панцир”, як зазначає авіаексперт.
