Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) за перше півріччя 2026 року зосередило свою діяльність на протидії топкорупції, особливо у оборонній сфері. За цей період 107 особам було повідомлено про підозру, 106 осіб постали перед судом, серед них — четверо народних депутатів. 55 обвинувальних вироків Вищого антикорупційного суду стосовно 76 осіб набрали законної сили. Попри зусилля антикорупційних органів, топкорупція залишається однією з найбільших проблем країни, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.
АМЕРИКАНСЬКИЙ В’ЯЗЕНЬ
Павло Лазаренко, прем’єр-міністр України, засуджений у США за відмивання понад 200 мільйонів доларів через офшорні компанії та банки, вважається першим символом топкорупції в Україні. Його справа стала одним із найгучніших міжнародних скандалів середини 1990-х, викривши масштаби зловживань у вищих ешелонах влади часів Леоніда Кучми.
прем’єр-міністр України Павло Лазаренко
У 2008 році Всесвітній банк спільно з ООН включив Павла Лазаренка до десятки найкорумпованіших державних діячів світу.
14 вересня 1998 року Генеральна прокуратура України порушила проти Лазаренка кримінальну справу за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. 17 лютого 1999 року Верховна Рада зняла з нього депутатську недоторканність. Перед цим він виїхав з України. У 1999 році Лазаренка заарештували в Нью-Йорку. В Україні проти нього відкрили численні справи про розкрадання держмайна на мільярди гривень, включаючи махінації з газом та енергетикою. Однак екстрадиція не відбулася через нібито політичні мотиви переслідування.
Судовий процес проходив у Сан-Франциско. 25 серпня 2006 року його засудили до 97 місяців тюремного ув’язнення і штрафу в 10 млн доларів за відмивання грошей та інші злочини. Понад п’ять років Лазаренко провів під домашнім арештом у власній квартирі в Сан-Франциско. Термін утримання під вартою скоротили до 1 листопада 2012 року. Сума доведених фінансових зловживань зменшилася до 4,5-5 млн доларів.
Лазаренко (ліворуч) після звільнення з в’язниці
Після домашнього арешту значну частину покарання Лазаренко відбував у федеральній тюрмі Federal Correctional Institution міста Дублін (Каліфорнія). За рік до визволення його перевели до в’язниці Federal Correctional Institution в місті Термінал Айленд. 1 листопада 2012 року Павла Лазаренка звільнили.
6 липня 2016 року оглядач The New York Times Леслі Вейн повідомив, що Павло Лазаренко проживає із сім’єю в окрузі Марін поблизу Сан-Франциско.
«ДІАМАНТОВІ» ПРОКУРОРИ
Начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця затримали 6 липня 2015 року за підозрою у вимаганні хабаря в особливо великих розмірах. Під час обшуків у них знайшли сейфи з доларами (близько 500 тисяч), елітні авто, зброю, боєприпаси, цінні папери та коштовності, зокрема десятки діамантів. За це журналісти охрестили Шапакіна і Корнійця «діамантовими прокурорами».
9 липня Шапакін вийшов під заставу в розмірі 3,2 млн гривень. Корнієць таку суму зібрати не зміг і залишився під вартою. Підприємець Валерій Гібаленко, якого підозрювали у дачі хабара прокурорам, також вийшов під заставу 3,2 млн гривень.
Володимир Шапакін, Олександр Корнієць та Валерій Гібаленко (зліва направо) – обвинувачені у справі так званих ‘діамантових прокурорів’
Справу три роки розглядали в Голосіївському райсуді столиці, який наприкінці вересня 2019 року вирішив передати матеріали у новостворений Вищий антикорупційний суд. Однак ВАКС не визнав свою юрисдикцію і повернув справу назад.
У 2019 році в Києві застрелили ключового свідка і потерпілого у цій справі — ювеліра Сергія Кисельова, який впізнав у гучній справі «діамантових» прокурорів свої діаманти. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція розкрила вбивство ювеліра Кисельова.
У 2023 році ДБР оголошувало фігурантам нові підозри через спроби повернути вилучене під час обшуків майно.
Обидва колишніх посадовці давно перебувають на волі під заставами. Через судову тяганину справа «діамантових прокурорів» досі не завершилася остаточним вироком і стала одним із найяскравіших символів неефективності судової системи щодо топкорупції.
СУДОВА «ТРІЙКА» ДЛЯ КОЛОМОЙСЬКОГО
Олігарх Ігор Коломойський є фігурантом низки кримінальних проваджень. У лютому 2023 року у Коломойського провели обшуки.
2 вересня того ж року Коломойський отримав підозру за двома статтями ККУ: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Того ж дня Шевченківський суд Києва взяв його під варту на два місяці з альтернативою у вигляді застави понад 509 млн грн.
7 вересня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коломойському як колишньому кінцевому бенефіціару про підозру у заволодінні 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку. 15 вересня бізнесменові повідомили про нову підозру у незаконному заволодінні 5,8 млрд грн. Згодом розмір застави було збільшено до 3 млрд грн. 26 вересня Київський апеляційний суд залишив Коломойського під арештом. У матеріалах справи Коломойський згадується як позбавлений громадянства України, громадянин Ізраїлю та Кіпру.
Ігор Коломойський прибуває до Шевченківського райсуду Києва для обрання запобіжного заходу, Київ, 2 вересня 2023 року
8 травня 2024 року Коломойський отримав підозру в організації замовного вбивства. За версією слідства, він нібито замовив убивство директора однієї з юридичних компаній.
Наразі Ігор Коломойський перебуває у СІЗО через підозри у фінансових злочинах.
У липні 2025 року НАБУ і САП відкрили матеріали справи за підозрою Коломойського та п’ятьох членів організованої групи у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. Схема полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній з підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотній викуп власних облігацій за завищеною вартістю, шляхом підробки відповідних документів.
За даними правоохоронців, частину цих коштів, а саме понад 446 млн грн, було легалізовано шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок Коломойського через ряд фінансових операцій з підконтрольними компаніями. В подальшому ці кошти було внесено до статутного капіталу банку. Рештою коштів зловмисники розпорядились на власний розсуд.
Суд обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який пізніше частково змінили на заставу, але він залишився під вартою через інші підозри.
Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Коломойського і розглядатиме кримінальне провадження за обвинуваченням його в організації заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку колегіально, трійкою суддів.
НАЙВИЩИЙ ЗА СТАТУСОМ ХАБАРНИК
15 травня 2023 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали голову Верховного Суду Всеволода Князєва під час отримання хабаря у $2,7 млн. За версією слідства, голова ВС отримував гроші від посередників за рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго.
У пресслужбі Жеваго своєю чергою заявили про його непричетність до неправомірних дій. 16 травня 2023 року Князєву та його спільнику-адвокату повідомили про підозру.
Князєв під час засідання суду
Князєв виявився найвищим за статусом чиновником України, спійманим на хабарі.
16 травня Пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження голови ВС Всеволода Князєва. 18 травня Вища рада правосуддя надала згоду на утримання ексголови Верховного Суду під вартою. Того ж дня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 107,360 млн грн застави. Наприкінці січня 2024 року Князєв вийшов під заставу, яка зменшилася до 18,1 млн грн. 28 березня ексголові Верховного Суду продовжили дію процесуальних обов’язків до кінця травня.
У червні 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що ВАКС затвердив угоду з колишнім головою Верховного Суду, викритим на одержанні неправомірної вигоди. Екссуддю визнано винуватим і призначено покарання у вигляді:
- 5 років реального позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки;
- конфіскація квартири та будинку;
- конфіскація понад 200 тис. доларів США особистих заощаджень;
- спецконфіскація 1 248 700 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди.
Крім того, за згодою сторін Князєв мав спрямувати на підтримку Збройних Сил України через БФ “Повернись живим” 1 104 600 доларів США.
У САП наголосили, що угода про визнання винуватості — це “не відкуп і не спосіб уникнення відповідальності, а свідомий крок задля прагматичного балансу інтересів держави та правосуддя”.
«МІДАС», «ФОРЕСТ ГАМП» та «ФЕМІДА»
10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про проведення масштабної операції з викриття корупції у сфері енергетики.
Операція «Мідас»
«15 місяців роботи та 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації», — повідомило НАБУ. Учасники організації, на чолі якої стояв співзасновник “Кварталу 95”, колишній партнер по бізнесу Ігоря Коломойського Тимур Міндіч, вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема АТ «НАЕК “Енергоатом”». Детективи викрили «високорівневу злочинну організацію у сфері енергетики та оборони». Йдеться про корупцію в енергетиці, відмивання коштів і незаконне збагачення, повідомив керівник Першого головного підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов. У рамках слідства лише за один день провели понад сім десятків обшуків.
Тимур Міндіч
Детективи дали операції назву «Мідас». Фігурантами справи є, зокрема, ексміністр енергетики Герман Галущенко та ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов. Самого Міндіча, який є підозрюваним одразу в кількох справах, детективи вдома не застали: він виїхав з країни вночі, за кілька годин до обшуків.
Галущенко обіймав посади міністра енергетики (29 квітня 2021 – 17 липня 2025), міністра юстиції (17 липня 2025 – 19 листопада 2025). Верховна Рада відправила його у відставку з поста міністра юстиції 19 листопада 2025 року.
Галущенка затримали під час спроби виїзду з України “у межах справи “Мідас” 15 лютого 2026 року. Йому повідомлено про підозру у справі “Мідас”: інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації. За інформацією антикорупційних органів, через довірену особу ексміністра злочинна організація отримала понад $112 млн. Вищий антикорупційний суд 17 лютого цього року обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 200 млн грн застави. 12 червня ВАКС продовжив строк тримання під вартою Германа Галущенка ще на два місяці, але зменшив заставу до 150 млн грн.
Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив з посиланням на джерела, що за Германа Галущенка готуються внести заставу. 29 червня всю суму застави внесли і Галущенко вийшов із СІЗО.
Крім того, на плівках Міндіча — перехоплених слідчими розмовах фігурантів справи про корупцію в «Енергоатомі» — фігурувала інформація про котеджне містечко «Династія» у Козині, першу інформацію про яке журналісти Bihus.info опублікували ще в липні 2025 року. По цій справі 11 травня 2026 року НАБУ повідомило про підозру ексголові Офісу президента Андрію Єрмаку. Андрій Єрмак тиждень сидів у платній камері СІЗО, звідки вийшов вранці 18 травня під заставу в 140 мільйонів гривень. 10 серпня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду змінив запобіжний захід, застосований до екскерівника Офісу Президента Андрія Єрмака, і обмеження щодо його пересування низкою областей.
За кілька місяців, 19 серпня цього року, НАБУ та САП повідомили про проведення спецоперації із викриття злочинної організації, що «діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших осіб».
Метою операції під назвою «Форест Гамп» було встановити походження 150 мільйонів гривень, внесених як застава за ексміністра енергетики, фігуранта «справи Міндіча» Германа Галущенка.
Герман Галущенко у залі Вищого антикорупційного суду, Київ, 16 лютого 2026 року.
Національне антикорбюро проводило слідчі дії, зокрема, щодо заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої. 19 серпня президент Зеленський звільнив її з посади. Джерела LB.ua підтвердили, що також йдеться про екснардепа Максима Микитася, підозрюваного за іншою справою, й чинного парламентаря Вадима Столара, обраного свого часу від проросійської партії ОПЗЖ.
Пізніше НАБУ опублікувало відео з подробицями розслідування і аудіозаписами перехоплених розмов фігурантів. За інформацією слідства, схему внесення застави за Германа Галущенка розробили екснардеп, заступниця голови Офісу президента, голова правління Sensе Bank і голова наглядової ради цього ж банку.
Ірина Мудра в залі суду, 25 серпня 2026
Наступного дня НАБУ опублікувало нові деталі про викриту злочинну організацію під керівництвом нардепів. Виявляється, вони займалися також рейдерським захопленням майна підприємств, аби заволодіти їхньою нерухомістю. Для цього тиснули на Мін’юст, підкупали суддів, підробляли документи і втручалися в реєстри.
21 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому народному депутату та бізнесмену Максиму Микитасю у справі про легалізацію коштів. Суд постановив взяти його під варту, визначивши альтернативу у вигляді застави в 30 млн грн. Натомість прокурор САП просив для Микитася тримання під вартою із можливістю внесення застави у 200 млн грн.
Під час засідання Микитась заявив про готовність співпрацювати зі слідством. Водночас він назвав кримінальне провадження “політичною маніпуляцією”.
25 серпня ВАКС призначив ексзаступниці голови ОП Ірині Мудрій утримання під вартою з можливістю застави в 20 млн грн. Сторона обвинувачення просила для неї заставу в 150 млн гривень. Мудра просила відмовитися від обрання запобіжного заходу або обрати такий, що не пов’язаний з триманням під вартою.
Вадим Столар, за інформацією «Української правди», зараз за межами України. Деяких інших фігурантів взято під варту. Чи будуть вони покарані, чи вийдуть під багатомільйонні застави і знайдуть спосіб покинути Україну? Як кажуть, далі буде.