
Обсяг зовнішнього перестрахування для України суттєво зменшився. Про це заявив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін під час міжвідомчої наради, організованої комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 серпня.
За словами заступника міністра, якщо 1 червня цього року ємність зовнішнього перестрахування для України оцінювалася в $1-1,5 млрд, то зараз цей показник майже відсутній. Раніше, зокрема, страховий ринок Lloyds надавав Україні перестрахувальний капітал обсягом $300-$400 млн за досить високими ставками 5%-6%, а іноді й 8%. Сьогодні ж на ринку Lloyds фактично залишилися лише ситуативні пропозиції за 8-12%, що є нереалістичними цінами.
Він додав, що навіть якби зараз вдалося стимулювати місцевих страховиків страхувати постраждалий український бізнес, вони не змогли б перестрахувати жодну угоду.
«Тому наразі ми розробляємо механізм універсальної системи страхування та консультуватимемося з бізнесом. Ми вже мали зустрічі, наприклад, з представниками паливного сектору, провели кілька секторальних нарад. Плануємо зустрітися з представниками роздрібної торгівлі, логістичними компаніями, енергетичними компаніями тощо. Ми зараз активно працюємо над цим механізмом», – зазначив він.
Перелигін також повідомив, що Мінекономіки підготувало та надіслало на погодження зміни до постанови №1541. Ця постанова запровадила державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Зміни передбачають розширення страхування для паливного сектору: до приміщень та обладнання АЗС додаються резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення. Окрім того, до переліку майна, що підпадає під дію механізму, внесено сільгосптехніку для підтримки агросектору та важкий вантажний автотранспорт категорії С (вантажопідйомністю від 7,5 тонн) для підтримки логістики та продуктового ритейлу. Також пропонується поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику та дозволити страхувати орендоване майно.
«Це те, що ми зробили наразі. Я повністю погоджуюся з Данилом Олександровичем (Гетманцевим, головою фінансового комітету), що система не ідеальна і потребує дуже швидких напрацювань та додаткових конкретних рішень. Хочу додати, що з точки зору документообігу ми дещо спрощуємо бюрократію в рамках цього механізму», – підсумував він.
