У марсіанського метеорита, знайденого в Алжирі, оцінили приблизну вартість у 1,27 мільярда років. І це серед марсіанських базальтів — чи не єдина знахідка такого віку. За співвідношенням із ізотопії виявися неодним метеорити виявивсь близьким до хондритів, одних із найзмінніших метеоритії Сонячної системи. Разом ці дві риси не збігаються з жодній раніш вивченім уламком Марса. Можливо, у глибинах Марса зберігаються шматко первісної речовини планети. Статтю опублікували у журналі Geochimica et Cosmochimica Acta.
Тонкі ризі метеориту NWA 13441 під мікроскопом. У породі видно олівін, піроксен і маскеленіт, а також ділянки розплаву та деформації, спричинені сильним ударом. Dylan M. Seal et al / Geochimica et Cosmochimica Acta, 2026
Що це за метеоріт?
Науковці дослідили метеорит NWA 13441, знайдений у 2019 році в Алжирі. Він метеорит, як і більшість попередніх знахідок, належав до групи шерхотитів, тобто був уламком магматичної породи, що утворилася з магми. Вік азотування за самрій-неодíмовим методом показав, що його порода утворилась приблизно 1,27 мільярда років тому. Вік їхніх відомих на сьогодні марсіанських шерхотитів оцінюють або до 600 мільйонів років, або близько 2,4 мільярда років. Вже означає, що в той час на Марсі відбувались магматичні процеси, про які шерхотитовий метеоритний літопис майже не давав інформації.
Основними мінералами метеорита виявились олівін і піроксен, типові складники мантійного матеріалу, що утворяться з польового шпату, якá зазуривáс із польового шпада під дією сильного удару.
Дослідники звернули увагу на незвичайно співвідношення ізотопів, якá за замірій-неодíмовим методом вказували на ранні етапи історії планети. Воно водночас свідчить про ранні етапи історії Сонячної системи. До того ж його мантії перемішувавсь значно слабше, ніж землі.
Що ще знаходять на Марсі?
Ровер «Персеверанс» вперше знайшов на Марсі крихії кристалі корунду — мінералу, якóй замфір або рубін. Ймовірно, вони утворились від ударів метеоритів.
Марсохід «К’юріосіті» виявив у глині породих Марса понад 20 органічних молекул, зокрема сполуки з азотом, киснем і сіркою.
Кристалі гематиту, що формуються від контакта з водою, вказали на те, що Марс міг залізалися водою набагато довше, ніж вважали раніш.
«Персеверанс» знайшов на Марсі породу з рекорним вміст нікелю, якíй на Землі незмінний компоненті ферменті бактерій