Ми не просто програємо інформаційну війну, ворог перемагає нас із легкістю, забиваючи голи у порожні ворота і знищуючи все на своєму шляху.
Хочете приклад? Будь ласка! Минулого тижня з’явилася петиція про скасування відстрочки для багатодітних чоловіків. Цього тижня – петиція про мобілізацію жінок!
Ви ж достатньо критично мислите, щоб зрозуміти: це робиться не заради справедливості, правда? Просто береться найбільш резонансна тема, щоб підняти чергову хвилю гніву.
Ось вам наступний приклад: у соціальних мережах поширюються фото порожніх полиць супермаркетів, а «дописувачі» запитують, чи готуватись до голоду. ДО ГОЛОДУ!!!!!
Ось вам третій приклад: після кожного обстрілу Києва вкидаються тисячі постів із закликами виїхати з України, твердженнями, що все пропало і ми всі помремо взимку.
Чи є ситуація критичною для країни? Безумовно. Але це триває вже п’ятий рік повномасштабної війни. За всіма емоціями, хейтом, ІПСО стоять чітко скоординовані спецоперації. І це наше найслабше місце.
Телеграм-канали влади, марафон, лідери думок не гасять «пожежу брехні», вони розповідають про диво дипломатії в Сербії (рука/обличчя, хто чув, що потім казав Вучич). Піарять владу, а не ведуть дорослу розмову з людьми.
Не говоріть про 40-денну операцію щодо примушення росії до миру, а бийте щодня. Не говоріть про українську балістику, а нехай вона вже полетить.
Не створюйте завищених очікувань. А говоріть прямо, з народом, як з рівними.
Закриття неугодних каналів, як-от «Прямий», тиск на медіа, що займаються розслідуваннями, вибіркове спілкування зі ЗМІ — не скорочує, а лише нарощує прірву між суспільством та владою.
Інформаційна війна існує невідривно від фронту. Саме тому ворог вкидає мільярди в пропаганду, саме тому він має там армію найманців-пропагандистів. І якщо дозволити ворогу розхитувати суспільство, армії буде ой як нелегко…