>
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) уперше проаналізував питання відповідності положень Кримінального процесуального кодексу (КПК) щодо обґрунтованості взяття підозрюваних під варту європейській Конвенції з прав людини, визнавши їх законними, інформує Міністерство юстиції у п’ятницю.
“23 липня ЄСПЛ вперше дослідив питання відповідності положень КПК, запроваджених після початку бойових дій, та ухвалив рішення у справі “Колесник і Смельницький проти України” (заяви № 24465/23 та № 25217/23). Суд не виявив порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтованості та тривалості тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав очевидно необґрунтованою”, – наголошується у повідомленні відомства.
Зокрема, розгляд справи стосувався двох громадян України, яких у липні 2022 року затримали за підозрою у розголошенні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Згодом підозру було перекваліфіковано на державну зраду.
ЄСПЛ дійшов висновку, що положення КПК, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування заходів примусу під час дії воєнного стану, не встановлюють режим обов’язкового тримання під вартою.
Водночас, суд звернув увагу на рішення Конституційного суду від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що суди мають повноваження визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час прийняття рішення про запобіжний захід. Тому рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під вартою, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та скоєння нових протиправних дій.
Коментуючи рішення, Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко зазначила: “Це рішення є вагомим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної індивідуальної справи”.
Також ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо особливої ретельності у провадженні необхідно брати до уваги безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії.