>
Згідно з аналізом, проведеним дослідницьким центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці виявилися найближчими до поляків за культурними особливостями серед основних категорій іноземних фахівців.
“За даними дослідження, що аналізує особливості роботи різнокультурних колективів у Європі, найменша культурна віддаленість від польської моделі спостерігається в українців – 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти зазначають, що українці та білоруси, завдяки схожості культурних паттернів, загалом швидше адаптуються до польських робочих команд”, – йдеться в опублікованих матеріалах.
Автори дослідження вважають, що вміння ефективно співпрацювати в умовах міжкультурного середовища протягом найближчих років стане однією з ключових компетенцій як для співробітників, так і для компаній, що прагнуть успішно змагатися на європейському ринку.
Наприклад, результати свідчать, що навіть між українцями та поляками існують розбіжності, здатні впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці схильні до прямолінійності в неформальному спілкуванні, проте у взаємодії з керівництвом частіше уникають прямого висловлення незгоди. Критику вони нерідко сприймають персонально, а від лідера очікують не тільки контролю, але й підтримки з боку команди. Сім’я залишається одним із найважливіших життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, попереджає, що навіть незначні культурні відмінності можуть впливати на результативність праці колективів, рівень мотивації працівників та ступінь довіри в компанії. “Міжкультурна компетентність перестає бути лише перевагою певних міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”.
При цьому, за оцінками експертів, найбільші труднощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне розуміння ролі керівника, методів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній ефективно управляти цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або планує вихід на європейські ринки, міжкультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи володіння іноземними мовами”, – зауважує Кіріченко.
На основі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців. До них входять: стандартизація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, інтеграція багатонаціональних команд та запобігання формуванню відокремлених національних груп у межах колективів.
У Gremi Personal підкреслюють, що результати дослідження демонструють, що кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру експерти оцінювали за десятьма показниками – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.