“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна фінансова установа України (НБУ) пропонує зробити обов’язковим для постачальників платіжних сервісів присвоєння кожній транзакції маркера, що вказує на низький, середній чи високий рівень ризику. Водночас, згідно з проєктом постанови регулятора, транзакції з високим ризиком муситимуть автоматично припинятися до з’ясування всіх деталей та отримання схвалення від клієнта.
Зазначається, що транзакції з низьким ризиком здійснюватимуться автоматично. Ті, що віднесені до середнього ризику, можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії для кожного рівня ризику фінансові установи будуть визначати у своїх внутрішніх регламентах.
Проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та звірки платіжних операцій як елементів управління операційним ризиком. Постачальники платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг безперервно, а звірку платіжних операцій – щоденно.
У випадку технічної чи іншої неможливості проведення моніторингу, установа повинна буде здійснювати платежі лише тоді, коли такий контроль є можливим, та негайно повідомляти НБУ про інцидент високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після його настання.
Платіжний моніторинг має на меті виявлення нетипових, несанкціонованих, помилкових та невідповідних операцій і не повинен замінювати фінансовий моніторинг у сфері боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних сервісів зможуть застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. У разі їхнього використання, установи повинні будуть забезпечувати постійне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.
Серед ознак нетипової поведінки проєкт включає, зокрема, відкриття великої кількості рахунків або видачу платіжних інструментів, концентрацію однотипних операцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Один із наведених прикладів – отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести реєстр клієнтів, операції яких вимагають посиленого контролю. До цього реєстру, зокрема, будуть включатися фізичні особи, які делегували право управління рахунком третім особам, торговці, що порушили правила приймання електронних платіжних засобів, а також одержувачі, фактична діяльність яких не відповідає призначеному коду категорії торговця.
Інформація в такому реєстрі зберігатиметься протягом року. Під час проведення моніторингу постачальники матимуть можливість розглядати встановлення для клієнтів лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків відповідно до укладених договорів та внутрішніх нормативних документів.
Проєкт також встановлює заходи проти міскодингу – невідповідності присвоєного одержувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри мають перевіряти діяльність одержувачів, аналізувати платежі та їхні аномальні сплески, а також інформацію на веб-сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть застосовуватися до банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів з моменту набрання нею чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінкою Національного банку, впровадження нових вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян. Однак учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у разі залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.