Коли фінанси стають візуальним кодом нашої стійкості – це надзвичайно промовисто
Прямуючи сьогодні на брифінг до Національного банку, не лише автор цих рядків, а й усі присутні журналісти відчували певну інтригу. Пресслужба НБУ загадково натякала на надзвичайно цікаві та важливі новини, пов’язані з готівкою. І десь підсвідомо профільні репортери вже здогадувалися, що йтиметься про якусь нову банкноту. Можливо, лише про її номінал точилися неквапливі дискусії.
КОД НАЦІЇ ВІД МОНЕТНО-БАНКНОТНОГО ДВОРУ
Загадковість події підсилювалася численною присутністю поважних гостей, які гуртувалися біля входу до Нацбанку. Вже у приміщенні стало очевидним, що наближається щось виняткове, судячи з великої кількості присутніх.
Андрій Пишний
Очікування справдилися. В урочистій атмосфері голова Національного банку України Андрій Пишний оголосив про поповнення номінального ряду національної валюти новою купюрою номіналом 2000 гривень. У присутності голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, він разом із відповідним заступником “засвідчив” (підписав) перший друкований аркуш майбутніх грошей, які почнуть циркулювати вже з 4 вересня цього року.
Варто відзначити, що “обличчям” банкноти став Василь Стус – видатний український поет-шістдесятник, герой національного дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.
Як наголосив Пишний, вперше в Україні запроваджено купюру, присвячену особі видатного, по суті, сучасника, який став уособленням незламного українського духу, особистої відповідальності перед народом, державою та прийдешніми поколіннями.
"Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тієї епохи українського морального опору. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна сприймати як книгу”, – зазначив Андрій Пишний.
Дійсно, при уважному розгляді можна виявити багато цікавого та глибокого. Голова НБУ майже годину детально описував і пояснював значення елементів дизайну нової купюри, які, за його словами, є закодованим візуальним символом нашої стійкості.
Наприклад, зображення сокола-боривітра, взяте з відомого маріупольського панно іншої видатна дисидентки, знищеної радянською системою, Алли Горської. Боривітер – це птах, який, як відомо, здатен утримуватися на місці, незважаючи на найсильніші пориви вітру. Це досить символічно для нашого сьогодення, чи не так?
“Це надзвичайно влучна метафора шістдесятників. Вони протистояли системі, яка здавалася всемогутньою. Це покоління не мало держави та підтримки, але володіло внутрішньою свободою. І саме ця внутрішня свобода стала фундаментом майбутньої незалежності України", – підкреслив Пишний.
…У той момент, коли Пишний, продовжуючи символічний ряд, заговорив про інший твір Горської, використаний у дизайні нової купюри, у вашої скромної авторки забракло слів. Адже на новій банкноті знайшлося місце для чогось надзвичайно особистого: мозаїки “Птах” Алли Горської, яка “оживає” на фронтоні ресторану “Супій” у невеликому селі Гельмязів на Черкащині, звідки походить авторка. Про цю останню спільну монументальну роботу подружнього тандему Алли Горської та Віктора Зарецького Укрінформ вже докладно повідомляв.
На купюрі ж цей білий стилізований супійський птах є символом перерваного польоту та чистого, незламного творчого духу, який не змогла зламати навіть тоталітарна система.
На зворотному боці купюри розміщено зображення, знайоме багатьом, – будівля філологічного факультету нині, на жаль, окупованого Донецького національного університету ім. Стуса. Це символ того, що втрачене обов’язково повернеться. “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”, – підкреслено цитатою з вірша Василя Стуса, написаного ним ув’язненим.
Дата запровадження нової банкноти в обіг також обрана невипадково. "Саме 4 вересня 1965 року, під час прем’єри фільму "Тіні забутих предків" у київському кінотеатрі "Україна", Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних переслідувань української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні в таборі особливого режиму", – пояснив голова НБУ.
НОВА “ТИСЯЧНА” КУПЮРА – ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ? АБСОЛЮТНО НІ!
Символізм – це одне, але наших читачів, безперечно, цікавлять економічні причини появи банкноти номіналом 2000 гривень. Чи не криється за цим якась прихована економічна складність?
Як пояснив Андрій Пишний, по-перше, з моменту введення банкноти 1000 гривень у 2019 році середньомісячна заробітна плата в Україні зросла втричі, а рівень цін, виходячи з індексу інфляції, – вдвічі. Це створило потребу у більшій кількості готівки, адже якщо після введення банкноти 1000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою вистачало 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього знадобиться понад 30 банкнот номіналом 1000 грн.
По-друге, обсяг готівки в обігу збільшився більш ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 01 липня 2026 року.
Згідно зі словами Пишного, до зростання попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу. “Стійкість фінансової системи забезпечується не лише доступністю та безперебійною роботою безготівкової інфраструктури, а й зручним доступом до захищеної готівки. Наприклад, коли мешканці прифронтових громад мають можливість здійснювати розрахунки навіть там, де відсутній стабільний зв’язок”, – зазначив голова НБУ.
По-третє, відбулися зміни у структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1000 гривень, за даними НБУ, за сумою вже перевищила 55%. У світовій практиці центральних банків це свідчить про необхідність введення банкноти вищого номіналу.
Отже, нова купюра не є ознакою девальвації чи інфляції, й аж ніяк не свідченням можливої прихованої емісії грошей. Це потреба готівкового обігу, обсяги та структура якого залишаються стабільними. “Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно шляхом обміну на безготівкові кошти або обміну на банкноти інших номіналів. Це означає, що загальна кількість грошей в обігу не збільшиться, а отже, впливу на інфляцію не буде”, – запевнили в Нацбанку.
Що ж, звикнемо до нової 2000-ої “стусівки” в наших гаманцях. І нехай у кожному українському гаманці, попри все, вони будуть присутні.
Оксана Поліщук, Київ
Фото: Євген Котенко / Укрінформ