Виробництво сподівається, що новий уряд продовжить програми допомоги, владнає питання бронювання та підготується до зимового періоду.

>

Промисловість очікує від нового уряду збереження програм підтримки, вирішення проблем з бронюванням та підготовки до зими

Вирішення нагальних питань, таких як бронювання військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду (зокрема, щодо дефіциту та вартості електроенергії), а також продовження програм підтримки в межах ініціативи “Зроблено в Україні”, є першочерговими завданнями для нового очільника уряду та його команди стосовно української промисловості. Таку думку висловив генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.

“Одним із найважливіших аспектів є питання бронювання, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, що є пріоритетом для бізнесу, оскільки від цього залежить наявність робочої сили”, – наголосив він в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

Іллічов додав, що промислові підприємства не мають труднощів із критерієм заробітної плати для бронювання, оскільки їхній рівень оплати праці, як правило, перевищує 26 тис. грн.

“Однак, наразі залишається не до кінця зрозумілим механізм роботи координаційного центру, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про продовження цього граничного терміну на один місяць”, – повідомив гендиректор ФРУ.

Другою ключовою проблемою для нової виконавчої влади він назвав підготовку до опалювального сезону, зокрема, можливий дефіцит електроенергії та її ціну.

“Це один із головних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка впровадив кілька ефективних інновацій, зокрема, так звані “довгострокові контракти”, які дозволять бізнесу планувати свої витрати на електроенергію. Минулого тижня відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців”, – зазначив він.

Іллічов також підкреслив необхідність збереження поточних програм підтримки промисловості в рамках Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”.

“Ми вважаємо ці програми дуже результативними: це і сприяння локалізації, і секторальна підтримка, наприклад, часткова компенсація (25%, 15%) для покупців вітчизняної техніки та обладнання, грантові програми, завдяки яким багато компаній придбали виробниче устаткування, а також програма “5-7-9”, яка потребує подальшої трансформації. Отже, всю платформу “Зроблено в Україні” необхідно щонайменше зберегти та розвивати”, – переконаний гендиректор ФРУ.

Пріоритетними він також вважає питання, пов’язані з воєнними ризиками, підвищенням ефективності системи страхування та підтримкою підприємств, що зазнали руйнувань, а також спрощення доступу до фінансових ресурсів.

“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій складаються з власних коштів підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Таким чином, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробництво, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових коштів”, – повідомив Іллічов.

Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які показують непогані результати, але більшість компаній залежать від державних інвестиційних стимулів.

“Тому серед наших ключових пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Киселевським законопроєктів щодо “капексів” (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який уже пройшов перше читання, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів при їх введенні в експлуатацію”, – зазначив він.

Крім того, на думку Іллічова, необхідно змінити політику Національного банку, оскільки, на його погляд, вона наразі стримує кредитування реального сектору економіки.

“Регуляторні вимоги, які залишаються незмінними з довоєнного часу, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості, і необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а серед наших найуспішніших експорторієнтованих компаній є багато великих”, – пояснив експерт.

Він також нагадав про такі проблеми, як збитки для вітчизняного бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через поділ міністерств.

“Планується поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, щоб це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що під час війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував гендиректор ФРУ.

Як повідомлялося, 16 липня 2026 року Верховна Рада України призначила Сергія Корєцького на посаду Прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *