На відміну від обіцяних $ 5000 до відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, через шість років середня вартість гектара ледь сягнула $ 1800. Причинами стали не лише бойові дії, а й брак реальних економічних стимулів для покращення виробничої ефективності, відсутність попиту з боку великих агрохолдингів та фактична заборона на купівлю ділянок будь-якими компаніями з іноземним капіталом. Про це зазначається в публікації видання ТСН.
ВІДЕО ДНЯ
Компанії, що спеціалізуються на операціях з купівлі-продажу землі, обіцяють потенційним інвесторам щорічний дохід у розмірі 15-20% з кожного гектара придбаної сільськогосподарської землі. Ці прогнози базуються на низці факторів, включаючи майбутнє повоєнне відновлення, приплив іноземних інвестицій, дефіцит якісної землі через окупацію, мінування, близькість значної частини родючих полів до лінії зіткнення та інші. Однак, фактичні дані свідчать про завищеність таких очікувань.
Згідно з даними OpenDataBot, середня ціна гектара землі за неповні пів року з початку 2026-го становила приблизно 75 тис. грн, що не перевищує $ 1800. Порівняно з 2021 роком, коли середня вартість становила 36,5 тис. грн ($ 1350), спостерігається зростання на 32%, або близько 5% на рік, що відповідає доларовій інфляції. За чотири роки повноцінної роботи ринку було укладено близько пів мільйона угод на загальну суму приблизно 50 млрд грн, тобто близько $ 1,2 млрд, що значно менше очікуваних десятків мільярдів інвестицій. Кількість угод також скорочується: якщо у січні-квітні 2025 року було продано 92,9 тис. га, то цього року — 82,1 тис. га.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, підбиваючи підсумки розвитку земельного ринку навесні цього року після досягнення символічної позначки в 1 млн га, констатувала, що прогнози щодо масового продажу ділянок не виправдалися. В економічному обігу перебуває не більше 6% усієї землі, яка раніше була під мораторієм.
РЕКЛАМА
Навіть після відкриття ринку для юридичних осіб у 2024 році, “буму” не відбулося. Тоді Мінекономіки прогнозувало щорічне зростання ціни гектара на 10-15%, очікуючи виходу на ринок “тих, хто давно чекає”. Комерційні компанії надавали прогнози зростання цін від 15-20% до 50-60% у перший рік. Натомість, протягом першого тижня відкриття ринку для компаній не було укладено жодної угоди за участю юридичних осіб, а бізнес у перші тижні радше продавав землю, ніж купував. Загалом за чотири роки власників змінили лише близько 1,5% наділів, зазначають експерти.
Ще однією причиною відсутності “буму” є те, що ринок залишається закритим для іноземців та українських компаній з іноземним капіталом. Більшість агрохолдингів мають у своїй структурі засновників-нерезидентів, що обмежує їхню участь у процесі купівлі. Проте, самі агрохолдинги також публічно не висловлювали бажання скуповувати землю, зосередившись на оренді. Більше того, на думку деяких учасників ринку, найкраща земля вже перебуває в оренді, тому кількість орендодавців, які готові продати свої прибуткові активи, є незначною.
“Відтак, зростання ціни в межах 8-10% на рік цілком відповідає цьому адміністративному ‘важелю’, який ‘тягне’ ціну за собою штучно, а не через збільшення попиту чи зростання ефективності використання гектарів. Зрештою, вартість землі визначається ситуацією в реальному аграрному виробництві. З огляду на комплекс негативних факторів, які останніми роками доводиться долати аграрним компаніям, очікувати на зростання прибутковості землі також не варто”, — йдеться в матеріалі.
РЕКЛАМА
Також зазначається, що слід обережно ставитися до очікувань щодо швидкого притоку інвестицій у землю з іноземних джерел.
“Дійсно, Україна потребуватиме сотень мільярдів доларів на відновлення інфраструктури економіки, і левова частка піде на сільське господарство. Проте оцінки того, скільки з цих грошей піде саме на ринок, варто робити вкрай помірковано. По-друге, доки ринок закритий для іноземних компаній, стрімка динаміка зростання є лише теоретичною… Повоєнні ризики, замінованість, конкуренція з боку вітчизняних виробників — можуть пригальмувати навіть спекулятивний попит з боку зовнішніх інвесторів, які будуть купувати гектари для перепродажу, а не для обробітку. Крім того, використання землі як застави для отримання кредитів на розвиток бізнесу є вкрай непоширеним явищем”, — зазначається у статті.
Раніше “ФАКТИ” розповідали, де розташована найдорожча земля в Україні.
Фото Pixabay
РЕКЛАМА