На Хмельниччині відкрито фундамент дзвіниці печерного монастиря Фото 22.06.2026 15:14 Укрінформ Під час археологічних розкопок у селі Маліїївці, що на Хмельниччині, були знайдені залишки фундаменту дзвіниці печерного монастиря, шматки розписів, давні глиняні вироби та скарб монет.
Про це журналістам Укрінформу повідомив провідний фахівець Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
За його словами, археологи разом із науковим персоналом Малієвецького обласного історико-культурного заповідника вирішили дослідити місце, де раніше стояла дзвіниця монастиря, що була зруйнована на початку 30-х років минулого століття, а також перевірити ділянку під скелею, де у ХІХ столітті ще можна було побачити залишки давніших монастирських будівель.
Фото дзвіниці на початку ХХ століття
«Дослідження на нижньому рівні підтвердили свідчення старожилів та зауваження наукового співробітника заповідника Дмитра Бабюка, що значна частина скелі була зруйнована у ХХ столітті кар’єром, який використовувався для видобутку вапна. Натомість верхній шурф дозволив виявити рештки дзвіниці з надзвичайно міцними фундаментами, ширина яких сягала 1,7 метра, а довжина стін – 6 метрів», – зазначив Нечитайло.
За його словами, фундамент зведений за допомогою бутової кладки: зовнішня частина викладена великими каменями, а внутрішня заповнена бутовим розчином із дрібнішими камінцями.
«Розташування дзвіниці відоме завдяки двом фотографіям початку ХХ століття. Вона була демонтована на початку 1930-х років. Цікаво, що на схід від дзвіниці виявлено ще один невідомий фундамент мурованої будівлі, зведеної за іншою технологією з масивних вапнякових плит. Її розібрали на початку ХХ століття. Під час демонтажу будівлі її фундаменти були засипані штукатуркою, а також поліхромними фресковими розписами. Хоча фрагменти розпису невеликі, вражає їхня багатобарвність: використані чорний, охровий, зелений, жовтий, коричневий, блакитний кольори. Ймовірно, це залишки стародавнього розпису церкви або невідомої споруди, яку ми виявили на схід від дзвіниці», – додав археолог.
Крім того, надзвичайно цікавими є знахідки кераміки скіфського періоду та вістря стріли, що датується IV століттям до нашої ери. У перекопаному ґрунті також виявлено фрагменти кераміки другої половини ХІІ та першої половини ХІІІ століть, що свідчить про існування монастиря у давньоруський період. Як зауважив керівник експедиції, за 2-3 кілометри від місця розкопок розташоване давньоруське городище, яке, ймовірно, було пов’язане з монастирем.
Серед знахідок є фрагменти тасьми із золоченою ниткою, що може бути частиною священицького вбрання, та колекція монет другої половини XVII – початку XX століття.
Нечитайло розповів, що наразі розглядається можливість збереження виявлених залишків дзвіниці як музейного об’єкта.
У розкопках у Маліївцях брали участь студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом кандидата історичних наук Сергія Семенчука, а також волонтери.
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича науковці національного заповідника «Давній Галич» під час огляду пам’ятки трипільської культури знайшли артефакти, яким понад 5 тисяч років.
Фото надані Павлом Нечитайлом та Анною Wolf
Археологи Хмельниччина Історія Пам'ятка