Президент України Володимир Зеленський наклав вето на Закон № 11387, який передбачає збільшення штрафів, зокрема за неповагу до суду та ігнорування апеляцій Верховної Ради. Джерело в парламенті стверджує, що законопроект не буде доопрацьовано спеціалізованим комітетом.
Президент України Володимир Зеленський наклав вето на закон, який, серед іншого, встановлює відповідальність за ігнорування звернень Верховної Ради. Джерело УНН у парламенті зазначає, що «законопроект буде прихований», а профільний комітет – з питань правоохоронної діяльності – не допрацює його.
Деталі
У вересні Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект № 11387, який передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів – зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу.
Документ передбачає збільшення низки штрафів та встановлення нових. Зокрема, збільшується штраф за виявлення неповаги до суду або Конституційного Суду України.
Штрафи за неповагу до суду
За неповагу до суду, що виражається у злісному ухиленні від явки до суду свідка, потерпілого, позивача, відповідача або у невиконанні зазначеними особами та іншими громадянами розпорядження головуючого судді чи у порушенні порядку під час судового засідання, а також у вчиненні будь-ким дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил, штраф встановлено на рівні від 1700 до 3400 гривень замість нинішніх 850 до 2550 гривень.
За повторне порушення – з 3400 гривень до 6800 гривень замість нинішніх 2550 гривень до 4250 гривень.
За злісне ухилення експерта, спеціаліста або перекладача від явки до суду передбачено штраф від 1700 до 3400 гривень. Наразі штраф за таке порушення становить від 340 до 1700 гривень.
За невиконання гарантом зобов'язань, покладених судом під час провадження у справах про адміністративні позови щодо затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, штраф встановлено на рівні від 3400 до 5100 гривень замість нинішніх 2550 гривень.
За неповагу до Конституційного Суду учасниками провадження штраф встановлено у розмірі від 3400 до 6800 гривень. Наразі за таке порушення передбачено штраф від 340 до 1700 гривень.
Відповідальність за ігнорування звернень Верховної Ради
Згідно з проектом закону, адміністративна відповідальність встановлюється за:
- несвоєчасна, неправдива або неповна відповідь на звернення народного депутата, комітету чи ТСК: 5950–8500 гривень;
- неявка на пленарне засідання без поважної причини: 13 000–17 000 гривень.
Протоколи можуть складатися уповноваженими особами Апарату ВРУ. Якщо посадова особа, військовослужбовець або інша особа, запрошена слідчою комісією, не з'являється на засідання ТСК, то вона має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечує Національна поліція.
Виклик полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує рішення, для здійснення виклику до місця її виклику у час, зазначений у рішенні.
Невиконання судового рішення з певної причини
Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 1856-1 Невжиття заходів щодо рішення суду з підстав:
- 1700–2550 гривень – за ігнорування рішення без пояснення причин;
- 2559–3400 гривень – за необґрунтоване невиконання доручення.
Президентське вето
4 жовтня Президент України Володимир Зеленський ветував вищезгаданий закон власними пропозиціями.
Зокрема, у частині щодо встановлення відповідальності для посадовців, які ігнорують заклики Ради, Президент наголошує, що «запропоновані зміни до закону не враховують, зокрема, політико-правову природу відповідальності Уряду України перед Парламентом, а також обмеження форм парламентського контролю конституційними нормами, зокрема статтями 85, 87, 113, 115 Конституції України».
Таким чином, Зеленський повернув закон на повторний розгляд до Верховної Ради України з пропозицією відхилити його.
Що каже Рада
Джерела УНН у парламенті зазначають, що «законопроект буде прихований».
«Комітет не планує його доопрацювати чи подолати вето в Раді», – зазначило джерело.
Джерело також додало, що він «не бачить для цього потенціалу ні в комітеті, не кажучи вже про парламентарів».
Слід зазначити, що якщо Президент України пропонує відхилити прийнятий закон, проводиться голосування щодо відхилення закону в цілому. Якщо пропозиція про відхилення закону в цілому підтримана більшістю голосів (226 голосів – ред.) народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, закон вважається відхиленим.
Однак, якщо пропозиція Президента про відхилення закону в цілому не підтримана Верховною Радою, проводиться голосування щодо повторного прийняття закону в цілому (подолання вето), і він вважається прийнятим у цілому, якщо на його підтримку отримано не менше двох третин голосів народних депутатів, тобто 300 голосів.
