Горе та пекучий біль знову прийшли до шепетівської громади. Ще один мужній воїн повернувся до «щита» – Віталій Жила . 17 жовтня йому виповнилося б 37 років, повідомляє міська рада.
ВІДЕО ДНЯ
«Віталій народився у мальовничому селі Синютки. З дитинства він разом із друзями годинами грав у футбол, завжди був активним, веселим та товариським. У 2004 році доля завдала страшного удару – трагічно загинув батько. З цього часу життя Віталія кардинально змінилося: він, ще зовсім маленький, взяв на себе всі чоловічі обов'язки по дому. Саме тоді в ньому загартувалися відповідальність, стійкість та внутрішня сила. Він став справжньою опорою для матері та сестри, навчився цінувати працю та розуміти важливість сімейного тепла.
Після школи він вступив до Козятинського міжрегіонального професійного училища залізничного транспорту. Там він закінчив навчання за спеціальністю станційний черговий. Саме під час навчання доля звела його з Тетяною, дівчиною, яка згодом стала його дружиною. Пізніше вони обидва пов’язали своє життя із залізницею. Віталій працював у Шепетівському вагонному депо механіком з ремонту рухомого складу. У 2011 році у нього народилася донька Ангеліна, яка стала найбільшим скарбом у житті батька», – йдеться у повідомленні.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, Віталій не вагаючись вступив до лав захисників у складі 224-го автомобільного батальйону на запорізькому напрямку. У 2023 році він пройшов навчання у Великій Британії, а згодом повернувся на передову. У січні 2025 року його перевели до 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила на посаду водія. Він брав участь у боях поблизу населеного пункту Часів Яр у Донецькій області.
РЕКЛАМА
За роки служби Віталія було нагороджено численними нагородами та грамотами. Серед них нагрудний знак «За зразкову військову службу», «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій».
«Віталій востаннє зв’язувався з родиною 19 липня 2025 року. Як завжди, щоб заспокоїти рідних, він коротко написав: «Все добре». Того дня, коли він та його товариші залишали завдання, їх накривав ворожий вогонь. З 20 липня Віталій вважався зниклим безвісти. На жаль, дива не сталося… 20 липня 2025 року, внаслідок збиття ворожими FPV-дронами, під час переміщення на автомобілі для зміни екіпажу в Донецькій області, життя Віталія обірвалося», – пишуть його земляки.
Воїн заповів, щоб після смерті його поховали в рідному селі Синютки, саме там, де він провів своє дитинство.
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» писали про загибель у Донецькій області хороброго оператора безпілотника з позивним «Флютий».
