У медичному центрі Шалімова здійснили інноваційну процедуру ТІПС для терапії цирозу печінки. Хворий з Одеси, який мав ускладнення, спричинені гепатитом С, демонструє значний прогрес протягом місяця після процедури.
В ННЦХТ ім. О.О. Шалімова реалізували інноваційну методику лікування цирозу печінки. В результаті ефективної терапії хворий за місяць відзначив значні зміни стану, пише УНН з посиланням на офіційний ресурс центру.
Деталі
Пацієнт з Одеси звернувся до нашої клініки після діагностованого гепатиту С, який згодом спричинив розвиток цирозу. На тлі патології виник асцит – хворобливе збирання рідини в черевній ділянці. Це істотно погіршило життєві показники: об’єм черевної порожнини різко зріс, маса тіла досягла 118 кг, з’явився виражений астенічний синдром і обмеження рухової активності. Потужні діуретики не давали очікуваного ефекту
– повідомили представники Центру.
Після діагностики в регіональній клініці пацієнта направили до спеціалістів Шалімова для подальшої терапії.
У нашій установі провели трансюгулярне інтрапечінкове портосистемне шунтування (ТІПС) – малоінвазивну ендоваскулярну процедуру. Її суть полягає у встановленні спеціального стенту для формування анастомозу між печінковою та портальною венами
– уточнили лікарі.
Фахівці додали, що маніпуляція виконується за допомогою тонкого катетера під рентгенологічним та ультразвуковим моніторингом. ТІПС дозволяє знизити тиск у ворітній вені та призначається для підтримки хворих із цирозом, які готуються до трансплантації.
Через місяць після втручання пацієнт пройшов плановий огляд. Він констатував значне поліпшення стану здоров’я завдяки кваліфікованій роботі медиків
– заявили у Центрі.
Спеціалісти клініки продовжують надавати високотехнологічну допомогу при важких патологіях печінки, поєднуючи інноваційні протоколи з персоналізованим підходом.
Доповнення
Експерти зазначили, що підвищення тиску у ворітній вені може викликати ниркову та респіраторну дисфункції. Оптимальним рішенням у таких випадках є процедура ТІПС.
Представники ННЦХТ ім. Шалімова наголосили на важливості постійного прийому імуносупресантів після пересадки органу. Ці препарати зменшують ризик відторгнення трансплантата, сприяючи його функціонуванню.
