ШІ проти ворожого тилу: як Україна підвищує ефективність ударів middle strike 12.06.2026 03:31 Укрінформ У Міністерстві оборони України роз’яснили, як штучний інтелект підвищує ефективність використання засобів middle strike.
Як передає Укрінформ, відповідне роз’яснення опубліковане на сайті Міноборони.
“Президент України визначив удари по військових обʼєктах Росії на оперативну глибину одним із оборонних пріоритетів на найближчий час. За завданням Глави держави Міністерство оборони запустило програму “Логістичний локдаун” російської армії та масштабує middle strike. Це має ще більше посилити тиск на росіян у тилу та позбавити їх можливості вести активні штурмові дії”, – зазначили у відомстві.
У межах першого етапу програми Міноборони разом з Генеральним штабом Збройних сил України виділило додаткові 5 млрд грн безпосередньо для військових на закупівлю сучасних засобів middle strike.
Водночас, зауважили в Міноборони, за останні місяці Сили оборони України вчетверо збільшили знищення ворожої логістики, складів, техніки, командних пунктів і маршрутів постачання на оперативній глибині.
“Ця зона є складною для ураження, оскільки вона щільно насичена ворожими засобами протиповітряної оборони (ППО) та комплексами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Одним із способів обійти ці перешкоди є використання штучного інтелекту в засобах middle strike. Це також частина технологічної переваги, забезпечення якої є серед пріоритетів оборонного плану України”, – пояснили у відомстві.
У Міноборони назвали переваги, які дає ШІ для middle strike:
- автономна навігація;
- автоматичне захоплення цілей;
- ігнорування муляжів військової техніки;
- обхід зон дії ворожої ППО.
Як пояснили у відомстві, на відстані понад 50 кілометрів за лінією фронту навігація нерідко придушується або підміняється (спотворюється) ворожим РЕБ. Системи middle strike вирішують цю проблему за допомогою штучного інтелекту.
На борту дрона може бути встановлений спеціалізований компʼютер та оптичні камери. ШІ на такому безпілотнику безперервно сканує рельєф місцевості, дороги, річки та контури обʼєктів під собою.
Отримане в реальному часі зображення алгоритм порівнює із завантаженими у памʼять супутниковими знімками високої роздільної здатності. Дрон “розуміє”, де саме він перебуває, обчислюючи траєкторію за візуальними орієнтирами.
Як зазначили у Міноборони, найважливіший етап місії ударного БпЛА – це точне влучання. Біля статичних обʼєктів (складів боєприпасів, командних пунктів, радіолокаційних станцій) концентрація засобів РЕБ часто є найвищою.
Підлітаючи до заданого квадрата, ШІ бере керування на себе. Нейромережа починає аналізувати відеопотік. Алгоритм навчений розрізняти силуети конкретної техніки. Наприклад, якщо ціллю є позиція ППО, штучний інтелект ідентифікує пускову установку чи радар, автоматично ставить на них “маркер захоплення” та коригує рулі напрямку для точного пікірування.
Як підкреслили у Міноборони, ШІ може ігнорувати муляжі військової техніки.
Сучасні нейромережі навчають відрізняти реальну бойову техніку від макетів. Наприклад, за геометрією, текстурою, наявністю теплового сліду від двигунів.
Це суттєво підвищує ефективність використання засобів middle strike, пояснили у відомстві.
У Міноборони пояснили, що маршрут польоту безпілотника на оперативну глибину до 200 км не є прямою лінією, тому штучний інтелект залучається ще на етапі планування місії. Наприклад, аналізує актуальні розвідувальні дані щодо розташування радарів ППО ворога.
Програма прораховує оптимальний трек польоту: з урахуванням складок рельєфу, виявлених “сліпих зон” радіолокаторів та прогнозованого радіуса дії ворожих комплексів ППО.
Усе це в комплексі допомагає масштабувати ефективність middle strike, знищуючи ворожі логістику, склади, техніку й штаби, підкреслили у Міноборони.
У відомстві нагадали, що упродовж травня 2026 року підрозділи Сил оборони завдяки middle strike продовжили методично знищувати логістику, склади, штаби, системи ППО та інші компоненти наступальної активності Росії.
Як зауважили у Міноборони, особливої уваги заслуговує взяття під вогневий контроль ключової логістики російських загарбників у тимчасово захоплених районах Луганської області та Східній Слобожанщині, а також траси між тимчасово захоплениними Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм.
Як повідомляв Укрінформ, понад 100 українських компаній отримали доступ до Brave1 Dataroom, аби навчати моделі штучного інтелекту на основі реальних даних.
Міноборони Війна Військова техніка Війна з Росією