На згадку про воїна Максима Ридзанича

В пам’ять про військового Максима Ридзанича Хвилина мовчання 27.05.2026 09:00 Укрінформ Разом із побратимами обороняв вежу Донецького аеропорту до 23 січня 2015 року

Максим Ридзанич проходив службу в 90-му батальйоні 81-ї бригади ЗСУ. Двічі побував у Донецькому аеропорту. Загинув, рятуючи товариша по службі – 20-річного бійця з позивним «Малиш». 

− Максима в юності не було за що навіть сварити. На момент загибелі йому було 37 років. Він часто повторював: «Якщо врятую хоча б одне життя, то варто жити». Так і сталося… − поділилася спогадами з АрміяInform мати військового, Світлана Адамівна.

З її слів, вперше чоловік перебував у Донецькому аеропорту з листопада до 15 грудня 2014 року.

− Він зателефонував мені й сказав: «Матусю, ми − з пекла до раю». Спочатку я не розуміла його слів. Це він повертався з Донецького аеропорту до місця постійної дислокації… 15 грудня Максим вирушив з аеропорту вночі, аби на кілька днів приїхати додому та відсвяткувати день народження старшого сина – 17 грудня. Вдруге Максим був там на пожежній вежі. Разом із шістьма «кіборгами». Кажуть, що оборона аеропорту тривала 242 дні – до 21 січня, але бійці уточнюють− 244 дні, адже Максим з побратимами тримався на вежі до 23 січня. Того дня о 5:30 ранку син віддав наказ усе замінувати й відходити…

А 17 березня був день народження в його доньки.

− Ми так само чекали. Максим хотів зробити сюрприз, як і старшому синові. Але сталося так, що 20 березня 2015 року він загинув в Опитному… Ми очікували на нього, а його привезли в труні.

Світлана Адамівна додає, що син проходив строкову службу в 1996 році в Національній гвардії України:

 − Дослужився до старшини, здобув краповий берет. Друзі казали, що він цим ніколи не вихвалявся… А у вересні 2014-го він сам пішов до війська. Прийшов тоді до мене, вже підстрижений, й мовив: «Мусічко, присядь…» Він мене так називав… «Йду на війну». Я йому: яка війна? Ти в нас один, у тебе троє дітей! А він: «Саме тому і йду, щоб ніхто не прийшов до нас у дім». Поїхав до батька на роботу, також попрощався.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Максим Ридзанич нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Євген Проворний

Фото з ресурсу АрміяInform 

Підготовлено Національним інформаційним агентством Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform 

Пам’ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *