У затоці Колінз, що розташована неподалік станції «Академік Вернадський», засновано новий природоохоронний об’єкт – Національний антарктичний науковий центр. Фото 27.05.2026 05:48 Укрінформ За результатами тривалих перемовин, держави, що підписали Договір про Антарктику, одноголосно схвалили українську ініціативу щодо заснування нової території під спеціальною охороною в затоці Колінз, біля станції «Академік Вернадський».
Як інформує Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) повідомив у мережі Facebook.
Це рішення було прийнято на 48-й Консультативній нараді сторін Договору про Антарктику, яка відбувалася з 11 по 21 травня в місті Хіросіма. Цьому передував трирічний період активних міжнародних обговорень, де Україну традиційно представляв НАНЦ.
«Нова природоохоронна зона включає п’ять окремих територій у затоці Колінз. Ці ділянки відомі своїми унікальними екосистемами мохів, гніздовими колоніями птахів, льодовиковими пейзажами та багатою біорізноманітністю», — зазначено в повідомленні.
Мета пропозиції України — забезпечення довготривалого захисту зазначених екосистем від зростаючої туристичної активності та негативних впливів кліматичних змін.
Крім того, на нараді проходили політичні обговорення стосовно розширення кола Консультативних сторін Договору про Антарктику.
Наразі серед учасників договору — 58 країн, проте статус Консультативної сторони мають лише 29, серед яких і Україна.
Цей статус надає право брати участь у голосуванні з усіх питань, що стосуються Антарктики. З огляду на те, що всі рішення ухвалюються консенсусом, кожен голос набуває вирішального значення.
Три держави подали заяви на здобуття статусу Консультативної сторони: Канада, Туреччина та Білорусь.
Позиція української делегації полягала у підтримці заяв Канади та Туреччини, а також у відстроченні розгляду заяви Білорусі, як зазначили в НАНЦ.
Проте Індія висловила думку, що всі держави заслуговують на отримання статусу Консультативної сторони, тому слід або надати цей статус усім, або нікому.
Канаді та Туреччині було перешкоджено не через будь-які претензії до них, а виключно з метою змусити інші держави погодитися на «обмін».
«Така практика нагадує методи, які застосовують терористичні режими, і підкреслює масштабну кризу в правових системах, що базуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для чинення тиску», — заявив керівник НАНЦ Євген Дикий.
Ще одним значущим питанням наради стало те, що Російська Федерація та Китай знову заблокували пропозицію щодо надання імператорському пінгвіну статусу виду, який потребує особливої охорони, незважаючи на повідомлення про критичне скорочення їхньої чисельності через втрату морського льоду.
У НАНЦ нагадали, що у квітні поточного року Міжнародний союз охорони природи класифікував імператорських пінгвінів як вид, що перебуває під загрозою зникнення.
Як повідомляв Укрінформ, НАНЦ долучився до нового проєкту Євросоюзу під назвою «Полярний сніг, вічна мерзлота та материковий лід у мінливому світі». Метою цього проєкту є прогнозування швидкості змін в Антарктиці та Арктиці та розробка стратегій адаптації до них.
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Facebook
Антарктика Затока Станція “Академік Вернадський”