Щонайменше 52 загиблих та шестеро поранених — все це моторошні наслідки російського теракту в селі Гроза Куп’янського району Харківської області, який стався вдень 5 жовтня. Саме тоді місцеві жителі зібрались у місцевому кафе на поминальний обід — відбулось перепоховання їхнього земляка-військовослужбовця, який через окупацію населеного пункту минулого року був похований на Дніпропетровщині. На фотографіях та відео з місця трагедії — море крові, тіл, деякі настільки понівечені та з опіками, що їх важко пізнати. Поруч побиваються згорьовані рідні. Й купи каміння на місці зруйнованого магазину-кафе.
Відомо, що з території Воронезької області росії поцілили ракетою «Іскандер». Приміщення закладу невелике, в ньому перебувало близько 60 осіб. Удар був точним, то ж головна версія — хтось його навів…
«Впевнений, що ті зрадники навмисно сказали, що у приміщенні зібрались військові»
— Гроза — одне із 60 сіл нашої громади, але воно завжди вирізнялось своєю згуртованістю. Там багато хто воював у зоні АТО, після 2022 року теж пішли воювати проти окупантів. Населення там складало близько 500 осіб, — розповів «ФАКТАМ» Валерій Приходько, голова Шевченківської селищної ради, який нині служить в ЗСУ. — Мешкали там і колишні начальники, які працювали в Шевченковому, це і районний суддя, і керівник служби зайнятості, начальник енергозбуту. Вони допомагали селу. Якщо щось проводилось у громаді, то долучались всі — разом грали у футбол, прибирали.
Як і в кожному селі, в центрі обов’язково мають бути хороші магазин та кафе. Так було і в Грозі. Не раз я там бував, бо саме біля кафе, а не біля Будинку культури проводили Дні села, державні свята. Завжди збиралось багато молоді, власник кафе навіть заасфальтував все поруч, щоб було комфортно. У приміщенні посадкових місць десь до півсотні.
Від кафе, де перебувало біля 60 осіб, залишилася купа каміння
Коли село Гроза окупували, додає Валерій Приходько, люди дуже страждали, адже там часто зупинялись росіяни, населений пункт знаходиться неподалік траси на Куп'янськ.
— На жаль, були в Грозі й колаборанти. Одна жінка жила з одним з російських керівників й працювала у так званій «народній міліції». Також були куратори, які були помічниками головного гауляйтера селища Шевченкове. Дуже активно вони проводили політику. Впевнений, що ті зрадники навмисно сказали, що у приміщенні зібрались військові. Навіщо їм було вбивати цивільних? Тому що ті, хто працював на росію, після деокупації змушені були виїхати. Вони були вкрай незадоволеними. Дзвонили людям, які залишились, та погрожували, мовляв, повернемось назад з російськими військами.
Я знаю кілька сіл, куди після деокупації прилітали ракети. Хтось подумає собі — навіщо їх туди запускати, якщо то малі населені пункти. Все просто — звідти були колаборанти, які дуже прислуговували росії й втекли туди. Й сто відсотків, що це вони наполягали на цих обстрілах. Але у Грозі до 5 жовтні не фіксували прильотів… Впевнений, що у слідчих вже точно є підозрювані в цьому страшному злочині. Й не обов’язково, що зрадник міг бути на місці. Інформацію могли випитати телефоном, наприклад, спитати того чи іншого сусіда, чим живе Гроза, який захід має відбутися й де.
Родичі загиблих біля тіл своїх рідних
За словами співрозмовника, у селі дійсно був випадок, коли через окупацію минулого року військовослужбовця не змогли поховати вдома.
— Мені важко згадати прізвище цього бійця, бо у громаді їх понад два десятки, — пояснює Валерій Приходько. — Коли я ще працював, то до мене звертались з Грози й повідомляли, що дуже довго збирають документи, щоби провести всю процедуру поховання. Питання довго тягнулось. Скоріш за все, тільки тепер людям це вдалось, й тут таке горе. Адже, наскільки мені відомо, син покійного, дружина та невістка теж загинули під час влучання ракети.
Дізнавшись про трагедію, я зателефонував старості села. Слухавку взяв його син. Я не впізнав, подумав, що це староста, ще так зрадів і сказав до нього: «Олексійович, це ви?» Але сумним голосом син повідомив, що тата ще не знайшли. Він точно був на поминках, його машина там стоїть. Це була дуже активна людина. На фото, які бачив, впізнав трохи людей. Багато молодого віку. Колеги вже розповіли, що на обід пішли діти, вчителі, працівники культури, ветерани. Цілі сім'ї вбила росія. Декому вдалось вижити, їх відразу ж повезли до Харкова.
«Брат загинув, невістка загинула, мама загинула»
Місцевий мешканець Олександр розповів, що після влучання ракети одразу почав телефонувати брату, але телефон не відповідав.
— Брат загинув, невістка загинула, мама загинула. Брата знайшли, невістку з мамою — ще ні. Багато загиблих, яких я з дитинства знав, ріс. Кум загинув. Однокласник з дружиною загинули. В них четверо дітей осталось. Знищили одним ударом пів села, — розповіврозповів він «Суспільному».
Не може оговтатись від трагедії у Грозі й волонтерка Леся (прізвище попросила не афішувати).
— Минулого року там довгий час перебувала бригада мого сина, і вони жили в однієї доброї жінки. Провели їй воду, каналізацію, і вона раділа й казала, що тепер житиме, як в місті, — розповіла пані Леся «ФАКТАМ». — Готувала їм щось смачненьке, щоб віддячити. Вони й зараз спілкуються, підтримують зв'язки, і після війни я дуже хочу познайомитися з нею, поїхати в гості, щоб побачити ці місця. Коли я почула цю страшну новину і побачила жахливі фото розірваних тіл, то дуже переживала, чи нема її серед них… Але в неї відтепер, мабуть, ще один день народження, бо вона спізнилася на ці поминки. Їхала велосипедом і затрималася на 15 хвилин в крамничці за кілька метрів…
Вона в шоковому стані. Її сусіди, сім'я з п'ятьох осіб, загинули всі. Це страшна трагедія для такого невеликого села. Там багато таких «своїх». Після цих новин не хочеться більше нічого. Лиш єдиного — щоб ці виродки стали ізгоями у світі. Щоб вони ходили й оглядалися, аби людство боялося їх, як бояться диких скажених звірів і тому оголошують на них полювання, щоб вбити.
Це наймасовіша за кількістю загиблих ракетна атака на Харківщині — ділиться у соцмережі начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов.
«Люди прийшли цілими родинами, деякі з дітьми та старшими людьми. В невеличкий продуктовий магазин, який тут водночас був і місцевим кафе, росіяни влучили дуже точно. Будівлю знищили повністю, разом з людьми. 52 загиблих… Серед них восьмирічний хлопчик.
Шок, гнів і сум неможливо описати словами. Навіть кремезні рятувальники та слідчі не могли стримати емоцій гніву. Опізнати поки змогли лише тридцять п’ять осіб. Всіх інших доправили до моргу, для ідентифікації доведеться проводити аналіз ДНК. Ще шестеро людей зараз в лікарні, дивом вижили та отримують медичну допомогу. Всі вони прийшли віддати останню шану своєму односельцю, але росіяни відкрили прицільний вогонь. Попередньо вважаємо, що використали «Іскандер». Криміналісти та вибухотехніки вилучили залишки ракети. Зараз слідчі та оперативники шукають навідників. Наразі тривають обшуки. Робота на місці влучання продовжується. Не виключаю, що кількість жертв може бути більшою. Це — цинічне та жорстоке порушення законів та звичаїв війни. Зробимо все, щоби винні були покарані, ми ретельно фіксуємо всі докази та будемо розслідувати цю справу до кінця".
Нагадаємо, в ніч на 6 жовтня противник вночі понад три години атакував дронами Одеську область, а вранці вдарив по центру Харкова, є багато поранених.
