
Як пришвидшити розшук ув’язнених оборонців – пояснення Міноборони 05.05.2026 06:35 Укрінформ В оборонному відомстві дали пояснення, що необхідно робити рідним, якщо їхній родич-військовий опинився в неволі.
Як інформує Укрінформ, про це сповістило Міноборони України.

Україна в минулому місяці двічі повернула назад оборонців з російської неволі, проте противник тримає ще чимало людей, і особливо скрутно тим сім’ям, котрі не мають достатньо інформації про їхню долю та з надією чекають звісток про обміни, йдеться в інформації.
У Міноборони зауважили, що близькі військовополонених мають змогу прискорити їхній розшук і, коли є підстави вважати, що оборонець опинився в полоні, важливо діяти згідно з планом та назбирати максимум інформації. Це сприяє швидшому з’ясуванню його статусу та задіює всі можливі способи пошуку.
Розшук військовополонених та тих, хто зник безвісти, для рідних починається зі збору інформації (останнє відоме місцезнаходження оборонця, обставини зникнення), яку має бути зазначено в повідомленні від ТЦК та СП.
Згодом неодмінно особисто подається заява до поліції про потрапляння людини в полон. Це можливо зробити у відділку або за номером 102.
У заяві детально вказуються всі наявні відомості, особливі прикмети, дані про речі та документи, які могли бути з собою.
Після реєстрації заяви необхідно: зафіксувати її номер; отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) з ПІБ та контактними даними слідчого у справі; найближчий родич повинен здати біологічні зразки для зіставлення ДНК-профілів.
У Міноборони акцентують, що в жодному разі не можна оприлюднювати знімки оборонця у військовій формі, місцевість останнього перебування та номер військової частини. Подібні дії можуть зашкодити йому в разі потрапляння до полону.
Наступним етапом необхідно зареєструватись в Особистому кабінеті інформаційного ресурсу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Здійснити це можна за допомогою електронного підпису, Bank-ID або «Дія.Підпис».
Детальна інструкція наявна за посиланням.
Потім слід подати заяву про потрапляння людини в полон, вказати максимально повні відомості про оборонця.
Будь-які нові відомості стосовно оборонця вносяться в розділі «Додаткова інформація», а також передаються слідчому.
Персональний кабінет на порталі Коордштабу посприяє знайти місцезнаходження полоненого.
Вичерпні відомості сприяють пришвидшенню розшуку та ідентифікації полонених.
На їхній основі аналітики Коордштабу продовжують збирати та перевіряти відомості про установи, де перебувають в ув’язненні українські військові та цивільні.
В подальшому статус можна відстежувати в Особистому кабінеті.
За наявності інформації про можливе потрапляння військовослужбовця до полону, потрібно звернутися до Об’єднаного центру з координації пошуку та визволення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (СБУ): за номером – (044) 321-11-21, (098) 321-11-21; через Viber, WhatsApp, Telegram – (067) 650-83-32; електронною поштою – [email protected].
Також потрібно звернутися до Національного інформаційного бюро за номером 16-48.
У Міноборони відзначили, що офіційні запити до держави-агресора можуть робити лише міжнародні організації.
Зокрема на порталі МКЧХ можна дізнатися, як створити звернення до Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР).
А ще можливо відправити звернення до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. У відповідь вона офіційно звернеться до уряду РФ з вимогою надати інформацію про зниклу людину.
Крім того, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може у відповідь на звернення від родини звернутися до Уповноваженої з прав людини у РФ із проханням щодо з’ясування долі зниклого оборонця.
«Слід враховувати, що здебільшого Росія відмовляється надавати будь-які відомості. Але також важливо зафіксувати факт відмови», – наголосили в міністерстві.
Держава продовжує розшук полонених, поки не вдасться встановити місце їхнього утримання.
Надалі активізуються дії, в ході яких, зокрема, складаються списки полонених та відбуваються перемовини на різних рівнях, щоб прискорити звільнення військовослужбовців та цивільних.
У період перебування оборонця в полоні зберігається виплата грошового забезпечення (у тому числі додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень).
Якщо він оформлював особисте розпорядження на виплату грошового забезпечення членам родини, то виплати за період перебування в полоні нараховувалися людям, зазначеним у цьому документі.
Як інформував Укрінформ, у Росії не визначили посадовця, відповідального за обмін цивільними полоненими, через це обмін цієї категорії, зокрема журналістів, є складним.
Фото: Офіс Президента
Міноборони Обмін Полонені
