– Ви вибачте, у нас чорт ногу зломить. Готуємось до ремонту, – перепрошуючи, каже господиня, сідаючи за комп'ютер.
У багатьох будинках, де доводилося бувати, налаштовуючи техніку, це майже чергова фраза.
Оглядаю кімнату. Нічого особливого. Є, щоправда, елементи безладдя, але я не помітив би, не зверни на це мою увагу. Чорт, може, ногу і зломить, але програміст навряд. Його більше цікавить стан машини, ніж зовнішнє середовище.
Але безлад на диску я визначаю моментально. Якщо половина ярликів на робочому столі не працює, а призначення другий власник і сам не знає, це явно каже не на його користь. Комп'ютер не доглянутий. Можливо, він перейшов від когось із родичів чи друзів, а новий користувач і не подумав перевстановити систему та налаштувати під себе.
– Брат купив новий, сучасний, а мені подарував цей, – зізнається господиня, подаючи філіжанку кави. Ось і відповідь. А знаєте, як лише з трьох питань оцінити комп'ютерну грамотність? Причому торкатися техніки не обов'язково. Три питання, отримавши відповідь на які, я одразу розумію, з ким маю справу. Ось вони.
1) оперативна пам'ять;
2) обсяг диска;
3) тактова частота.
Якщо людина не може відповісти хоча б на один із них, то висновок зрозумілий: підопічний тільки почав освоювати своє дітище або не намагається це робити зовсім, а просто користується потрібними програмами, решта йому «по барабану». До речі, має повне право.
Ми часто маємо справу з пилососом, пральною машиною, і ми не маємо думки вивчити їх технічні дані. Головне, щоб вони працювали. Одне тільки скажу, що людина ця – не досвідчений користувач і зовсім не ас у комп'ютерній справі. Втім, ас навряд чи просив би допомоги, а постарався б впоратися самотужки. Отже, частіше доводиться зустрічатися зі слабкими знаннями. Все логічно. Але цілком можна обійтися без питань. Та й власника техніки бачити не обов'язково. Достатньо сісти за його комп'ютер.
Про стан робочого столу я вже говорив. Перейдемо до інформації на диску. Вона теж може лежати, де доведеться (навалена в кореневій директорії прямо на системному диску), програми встановлені, де завгодно, а не в призначеному для цього розділі «Program Files», усюди якісь архіви та модулі, до яких боїшся торкатися. Тут уже не до біса. Вони усі давно лікують переломи. Тут і сам програміст заплутається.
А довго нечищений кошик – це ще один показник. Уявіть, що ви місяць не виносили із квартири сміття. Важко? А у комп'ютері можна. Це призводить до нестачі місця на дисках. Неакуратність, скаже читач. Згоден. І вона також. Але вдумливо і постійно працюючого користувача так і підмиває полегшити собі процес і розкласти все по поличках. Інформація обережно розфасована по розділах, її легко знайти. Зайвого – ні. І завжди є місце на вінчестері. Він за ним стежить.
Для подальшого знайомства (заочного) з власником обов'язково треба подивитися, що встановлено, які програми функціонують. Вони якраз і визначають, чим займається людина, які завдання вирішує. Або він обмежується редакторами для набору текстів, або це та чи інша мова програмування. Можлива налагоджувальна база даних. Не виключено, що комп'ютер орієнтований не на роботу, а на прослуховування музики та перегляд фільмів. Їх легко знайти на дисках. Звичайно, багато може залишитися від попереднього господаря, якщо він був.
Але не зайве брати в голову. Хоча… І тут можна визначитись. Подивитися, наприклад, системні журнали. По них ми побачимо, що останнім часом запускалося. Також можна подивитися у реєстр. У певних рядках його відображаються останні звернення до файлів та програм. На деяких комп'ютерах можна знайти і перше, і друге, і третє, і навіть десяте, що я не описав. Усі власник встигає. У редакторах як текстових, так і графічних зазвичай зберігаються останні відкориговані файли.
Так що, як бачите, досить нескладно дізнатися, чим на машині займалися, особливо нещодавно. А якщо вдумливо посидіти і полазити… Можна створити досить реалістичне уявлення про господаря, род його занять, рівень грамотності і навіть деякі риси характеру. Ось як! Так що дорогі користувачі, якщо не хочете, щоб хтось для себе намалював таку картину, захищайте комп'ютер паролем!
Ще про дві важливі речі я не згадав. Чи вказує диспетчер пристроїв якісь невстановлені драйвера? Якщо так, то система не повністю або оптимально згенерована. Вона, звичайно, працюватиме, наприклад, без відеоприскорювача або звуку, але у користувача повільно переміщатимуться вікна, і він не зможе подивитися фільм або прослухати музику. Йому не завжди це потрібно. Але краще, щоби все було коректно.
Другий аспект – наявність антивірусної програми. Якщо її немає, вихід до Інтернету – це самогубство, точніше комп'ютеровбивство. Якщо Інтернет не використовується, це безтурботність. Зв'язок із зовнішнім світом все одно здійснюється через дискети, компактдиски, флеш-носії. Така безтурботність колись дорого обійдеться. Ось і все, що я хотів написати.
Скажи, хто твій друг, і скажу, хто ти сам. Покажи свій комп'ютер, і я скажу, який ти фахівець у цій галузі.