Від 30 до 80 тисяч гривень щомісячно потрібно мати в Україні, щоб оформити іпотечний засіб на власне помешкання. При цьому, обсяги іпотечного фінансування в Україні за 2025 рік перевищили значення, що були до війни.
ВІДЕО ДНЯ
Зокрема, зі слів Олени Дмитрієвої, першого заступника голови правління «Глобус Банку», за результатами 2025 року на початковому ринку було надано вдвічі більше іпотечних позик, ніж у 2024 році: 1467 проти 747, та на 20% більше, ніж у 2021-му, коли було видано 1217 іпотек. На її погляд, такі дані демонструють значне пожвавлення сектору нових будівель, який ще недавно був для більшості покупців занадто коштовним чи небезпечним. Разом з тим, відсоток реалізації житла в борг все ще лишається невеликим — тільки 0,9% кількості помешкань на ранніх етапах зведення.
Олена Дмитрієва підкреслила, що головним каталізатором цього процесу виступає державна ініціатива «єОселя». Наразі 99% всіх позик на первинному ринку припадає саме на неї. І це, по суті, визначальна риса сучасного іпотечного ринку: саме держава стимулює кредитування нових будівель, у той час як без подібного механізму розвиток цього сегмента був би значно менш інтенсивним. Оскільки, як зауважила банкір, на первинному ринку фактично діють лише 6 банків із 16, котрі взагалі надають іпотечні позики.
«Іпотека все більше сприяє появі нової пропозиції на ринку: коли кредитні ресурси направляються в нові будівлі, вони діють значно ширше, ніж просто на придбання квартири. Вони підтримують будівництво, пов'язані галузі, зайнятість та внутрішній попит», — роз’яснює Олена Дмитрієва.
РЕКЛАМА
За її словами, незважаючи на позитивну кредитну динаміку, будівельна сфера ще далеко не досягла довоєнних значень. У 2025 році в дію було введено тільки 63% помешкань від рівня 2021 року. Більш того, у порівнянні з показниками 2024 року число прийнятих в експлуатацію помешкань трохи скоротилося, що свідчить про хиткість відновлення та збереження ряду чинників обмеження для забудовників.
Окрім того, обсяг квартир на етапі початку будівництва у 2023−2025 роках складає лише 65% від обсягу квартир, введених в експлуатацію. Тобто ринок поки що більше завершує вже розпочаті проекти, ніж активно ініціює нові. Хоча у 2025 році нове будівництво активізувалося (на 53% нових квартир було більше, ніж у 2024 році), його розмір все одно становив тільки 44% від рівня 2021 року.
Дмитрієва також підкреслила, що зараз комерційні банки все ще більш обережно ставляться до традиційної «первинки», ніж до кредитування купівлі готового житла від забудовника. У 2025 році на купівлю готового житла у забудовника було видано 3249 позик, у той час як безпосередньо на первинному ринку — 1467. Інакше кажучи, готове житло кредитувалося у 2,2 рази інтенсивніше.
РЕКЛАМА
Олена Дмитрієва також нагадала про останні зміни у програмі «єОселя», затверджені постановою КМУ № 1637. Зокрема, до пільгових категорій громадян, які можуть отримати позику під 3%, було зараховано мобілізованих військовослужбовців. Також змінено й типи фінансування, на які можуть бути придбані майнові права на житло: додано другий та наступні перепродажі майбутнього об'єкту житлової нерухомості, але виключено можливість фінансування за договорами купівлі-продажу деривативу.
Також було введено нові критерії площі та вартості житла: нормативна площа тепер становить 52,5 кв. м для сім'ї з однієї чи двох осіб та додатково 21 кв. м на кожного наступного члена родини, а максимальна площа помешкання обмежена 115,5 кв. м. При цьому, вартість 1 кв. м та загальна вартість житла не можуть перевищувати встановлені граничні значення більш ніж на 10%, при тому, що гранична вартість квадратного метра була збільшена вдвічі.
Початкові результати цих змін помітні. У березні 2026 року на первинному ринку було видано рекордні 240 позик. Разом з тим, скоротився відсоток коштовних помешкань у кредит: якщо у 2025 році житло дорожче за 3 млн грн складало 37% серед придбаних в іпотеку помешкань, то у березні 2026 року — вже 24%. Також суттєво зменшилась площа купленого в кредит житла: помешкання до 50 кв. м у березні 2026-го обрали 62% позичальників проти 37% у 2025 році.
Водночас народний депутат України Данило Гетманцев стверджує, що існуючі держпрограми кредитування є недостатніми й необхідні нові рішення.
РЕКЛАМА
Фото Pixabay