Чеський генерал окреслив висновки війни в Україні для НАТО Ексклюзив 19.03.2026 00:28 Укрінформ Широкомасштабна російська агресія супроти України виявилась «сигналом тривоги», який врешті-решт збудив Захід, і змусив НАТО оперативно змінювати свою стратегію, враховуючи висновки даної війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив очільник генерального штабу Збройних сил Чеської Республіки Карел Ржегка.
«Повномасштабний наступ у 2022 році змінив абсолютно все. Війна точилася вже певний час, але цей наступ став остаточним сигналом для НАТО, ЄС, Заходу, який дійсно подіяв. Після Криму тривога не спрацювала», – вважає генерал.
Він роз’яснив, що війська держав НАТО будувалися в еру операцій Альянсу з реагування на кризи за кордоном. Нині – ера колективного стримування та захисту, і цей зсув стався через те, що трансформувалося сприйняття загрози.
Зокрема в Чехії це знайшло відображення в ухваленні новітніх стратегій національної безпеки та національної оборони. Вони ставлять перед військовими та усім суспільством завдання готуватися до масштабного, конфлікту високої інтенсивності з технологічно розвиненим противником, котрий може мати ядерну зброю.
«Фактично, мова йде про те, що ми повинні бути готові до можливості війни з Росією, яка є для нас найбільш прямою та нагальною небезпекою», – зауважив воєначальник.
Загальнонаціональним стратегічним висновком вторгнення РФ в Україну він назвав те, що війна торкається не тільки військових – стійким має бути усе суспільство.
Ще один суттєвий висновок вказує на небезпеку стратегічних залежностей – будь-то в енергетиці, технологіях чи в інших галузях. Необхідно ретельно обміркувати, як не стати об’єктом шантажу.
Один із висновків полягає в тому, що оперативні можливості військових – це комбінація якості та кількості, і обсяг має значення. Відносно людських ресурсів, це означає, що потрібна система, яка створює достатні резерви, і необхідна правова база, яка дозволяє їх використовувати.
Що стосується оснащення, урок полягає в надійності поставок та важливості оборонної промисловості.
На тактичному рівні, вважає Ржегка, війна продемонструвала, як скорочується час ухвалення рішень, що безсумнівно вимагатиме більшого застосування нових технологій, наприклад, штучний інтелект, та здатності обробляти значні обсяги даних.
Ще один висновок – широке застосування безпілотників, а в майбутньому, вірогідно, й автономних систем.
І насамкінець адаптивність стала невіддільною частиною бойової потужності. Недостатньо мати належно організовані маневрування, вогневі потужності, захист, командування та управління, а також інформаційні системи. Потрібно бути також здатним постійно адаптуватися, – роз’яснив очільник чеського генштабу. Це, за його словами, також потребує налагодженої співпраці з промисловістю та змін у процесах закупівель, досліджень і розробок.
Як повідомляв Укрінформ, Ржегка зазначив, що більшість військових керівників держав НАТО не виключають, що Росія може наважитися атакувати територію Альянсу до 2029 року.
Чехія Генштаб НАТО Війна Війна з Росією