З моменту зародження ідеї про створення Інтернету пройшло не так багато часу. Але сьогодні ми вже не можемо уявити без нього своє життя.
Виникла можливість швидкого обміну інформацією призвела до високої популярності та стрімкого поширення цієї технології. Вона зробила Інтернет однією з тих речей, без яких сучасний світ не був би таким, яким він є. Адже не важливо, хто — домогосподарка, індивідуальний підприємець, власник бізнесу середньої величини, великі холдинги, наукові та дослідні центри чи військові структури — усі вони є користувачами Всесвітньої павутини.
Наразі понад 4 мільярди людей у всьому світі мають доступ до Інтернету. Причому ця цифра постійно зростає, що говорить про невіддільність даного явища від нашого сучасного життя.
Як зароджувався Інтернет? Хто стояв біля джерел його розвитку? Історія ця дуже цікава.
Ідея побудови інформаційної мережі була запропонована 1962 року американським вченим Джозефом Ліклайдером. Це була перша детально розроблена концепція підкріплена роботами Леонардо Клейнрока. Леонардо вважав за правильне передавати інформацію, розбиваючи файли на частини і відправляючи їх різними шляхами через мережу. Його міркування стали передумовами появи Всесвітньої павутини.
Переломний момент у зародженні Інтернету видався на тихий жовтневий вечір 1969 року.
29 жовтня сталося неймовірне — перша спроба зв'язку на великій відстані між університетами в Стенфорді та Лос-Анджелесі завершилася запаморочливим успіхом. Вчені змогли підключитися до стенфордського комп'ютера та передати кодове слово. Це був справжній фурор у науковому світі.
Щоправда, на зорі інтернетнародження прогрес не дуже поспішав крокувати вперед. Комп'ютери тих часів не мали єдиного програмного забезпечення. Його відсутність вставляла ціпки в колеса і створювала низку проблем, що заважали освоєнню віртуального простору. Ключовим моментом розвитку став винахід Вінтоном Серфом та Робертом Каном протоколів “tcp”, “ip”. Завдяки їм з'явилася можливість поєднувати машини з різною архітектурою та різними операційними системами. Вони дозволили комп'ютерам обмінюватись даними з будь-якою кількістю інших машин по одній фізичній лінії.
Остаточний прорив зробив Тім Бернерс 1989 року, який запропонував публікацію гіпертекстових документів, пов'язаних між собою гіперпосиланнями. Тобто в основі його ідеї був цей Інтернет, що складається з безлічі web-сторінок, що посилаються один на одного. Той, до якого ми всі звикли. До цього все, що ви могли зробити в Мережі, – скачати щось на свій комп'ютер, не більше. Тепер стало можливим переглядати документи за допомогою браузера.
На початку серпня 1991 з'явилася перша в історії Інтернету веб-сторінка. І цього ж року Всесвітня павутина стала доступною для всіх бажаючих. Почалася нова епоха — епоха комп'ютеризації.
З того часу всі — від бабусі до президента — користуються віртуальними дарами. Щодня люди освоюють нескінченні онлайн-простори, знаходячи в них щось корисне для себе. Інтернет значно спростив наше життя, насичуючи інформаційний голод сучасної людини і дозволяючи йому легше орієнтуватися в світі, що швидко змінюється.