Росіяни застосовують різні методи для керування ударними безпілотниками під час атак на Київ. Розглядаються версії використання як стаціонарних передавачів, встановлених у столиці завербованими агентами, так і управління з території Білорусі. Експерти також аналізують роль штучного інтелекту та вплив ефективності засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки в кіберпросторі Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, припускає, що керування дронами може здійснюватися не з території Росії, а через стаціонарні передавачі, розміщені у Києві завербованими місцевими мешканцями.
Сергій (Флеш) Бескрестнов, позаштатний радник президента, зазначав, що дрон, який 4 вересня влучив у будівлю СБУ в Києві, наводився онлайн через радіоретранслятор, увімкнений російським агентом. Цей пристрій працював у радіусі до 5 км під час атаки.
LB.ua дослідив, чи дійсно існують подібні передавачі в Києві, чи можливе керування дронами з Білорусі, яку роль відіграє штучний інтелект та розвідка на місцях, а також як змінюється ефективність РЕБ.
БПЛА «Герань-4 Сікер»
Чи є передавачі диверсантів у місті
Наявність ретрансляторів у Києві є ймовірною. Росіяни можуть вербувати українців та передавати їм подібне обладнання, зазначив Федієнко у коментарі LB.ua. За його словами, такі пристрої можна придбати в інтернеті, зокрема зі збитих дронів, а потім встановити, дотримуючись інструкцій.
Нардеп вважає, що для ефективної роботи достатньо небагато таких пристроїв. Вони не потребують специфічних умов, окрім живлення від електромережі, підключення до інтернету та розміщення на верхніх поверхах багатоповерхівок, бажано з вікнами, що виходять у бік Чернігова.
Федієнко підтвердив, що комітет обговорює проблему передавачів у місті та розробляє ідеї щодо їх виявлення та блокування, проте ця інформація є закритою.
Сергій (Флеш) Бескрестнов демонстрував, що Mesh-ретранслятори можуть бути компактними і розміщуватися у квартирах, автомобілях чи навіть рюкзаках.
Натомість, Анатолій Храпчинський, авіаексперт, не вірить у ефективність саморобних ретрансляторів на житлових будинках у Києві. Він порівнює це з “масовим психозом” часів початку вторгнення, коли шукали мітки на асфальті. На його думку, для роботи складного цифрового зв’язку потрібна висота, пряма радіовидимість і відповідна енергетика. Будь-яка така антена у щільній міській забудові буде неефективною і швидко виявиться засобами радіотехнічної розвідки.
Анатолій Храпчинський
Експерт вважає, що противник може використовувати наявну цивільну інфраструктуру мобільного зв’язку (3G, 4G LTE) для передачі телеметрії чи коригування маршруту за допомогою звичайних модемів. Він зазначає, що до 70% обладнання українських операторів складають китайські платформи Huawei і ZTE, і навіть розгортання 5G на європейських рішеннях не заважатиме використанню існуючих мереж 4G для передачі даних.
Чи можна виявити сторонні пристрої
Виявити будь-яке стороннє обладнання, що встановлюється, можливо і є стандартною задачею для фахівців. Український державний центр радіочастот (УДЦР), Держспецзв’язок та спецслужби мають сучасне обладнання радіоконтролю, включаючи стаціонарні радіопеленгатори та мобільні лабораторії.
Зафіксувати несанкціонований сигнал, неліцензовану частоту чи підозрілий радіообмін та локалізувати його джерело можна за лічені хвилини.
Для ефективної роботи ретранслятора його необхідно розмістити на відкритому просторі, на домінантній висоті, з постійним живленням та активним радіовипромінюванням. Це означало б миттєве виявлення та арешт ворожої агентури. Навіть встановлений у квартирі передавач, за словами Храпчинського, буде виявлений у радіоефірі, незважаючи на послаблення сигналу через стіни.
Тому, на його думку, Росія не витрачає ресурси на подібні схеми, а використовує висотні щогли поза зоною досяжності та повітряний ешелон.
Координація з Білорусі
Президент Володимир Зеленський повідомляв про роботу ретрансляторів на території Білорусі, які координували атаки російських дронів. Він поставив ультиматум Олександру Лукашенку, після чого, за його словами, ретранслятори припинили роботу. Проте, на початку жовтня речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що росіяни знову використовують ці ретранслятори.
26 серпня 2026 року вибухотехніки вилучили уламки дрона “Герань-4” у Голосіївському районі Києва
Олександр Федієнко зазначає, що враховуючи висоту польоту дронів (3000–6000 м) та відстань до кордону, білоруські передавачі можуть покривати весь Київ, що робить потребу у передавачах у місті менш актуальною.
Анатолій Храпчинський вважає, що реальною загрозою є не шпигунські передавачі на дахах, а стаціонарні базові вежі на території Білорусі та їхня зв’язка з повітряними ретрансляторами, що формують стійку військову Mesh-архітектуру. Він зазначає, що Росія використовує для цього звичайну цивільну інфраструктуру: висотні щогли операторів мобільного зв’язку чи прикордонних застав.
«Для пересічного ока секторна антена Mesh-зв’язку на такій висоті виглядає як стандартне обладнання мобільного оператора, тому візуально вона й так чудово замаскована під звичайний цивільний телеком», — пояснює він.
За словами Храпчинського, дрони рухаються вздовж кордону з Білоруссю не для створення ілюзії, а для отримання ідеального рівня сигналу від білоруських веж для оновлення польотних завдань. Це також дозволяє використовувати кордон як “живий щит”, ускладнюючи роботу української ППО біля кордону. Перехоплення поблизу кордону може створити для Москви привід для провокацій та втягування білоруської армії у бойові дії.
Як змінюється ефективність РЕБ
Засоби радіоелектронної боротьби є лише одним з інструментів комплексної протиповітряної оборони, а не панацеєю. РЕБ працює проти радіочастот, але не може вплинути на бортовий комп’ютер дрона, зашитий у ньому кремній, оптику чи алгоритми.
Комплекс Atlas, який включає РЕР-систему MS Azimuth і РЕБ Mirage
Росіяни використовують технологію автоматичного захоплення цілі за допомогою машинного зору — візуальну навігацію по орієнтирах на місцевості та фінальне оптичне донаведення. Це дозволяє дронам переходити в автономний режим самонаведення за принципом «вистрілив і забув».
У такому випадку, навіть найпотужніший РЕБ стає неефективним, оскільки дрон не потребує супутника чи радіоканалу. Тому для протидії таким системам необхідне фізичне знищення бортів на підступах до міст.
Проблема швидкості, комплектуючі з Китаю та підземні цехи. Чого очікувати від виробництва реактивних шахедів
Олександр Карпюк (Serg Marco) зазначає, що основний модуль керування дронами «Герань-4» і «Герань-5» — CRPA-модуль «Комета» на 32 антени. Він вважає, що українська РЕБ не може ефективно блокувати ці модулі. Карпюк також наголошує на необхідності встановлення засобів РЕБ на повітряні дрони для ефективного придушення сигналів зверху вниз.
Чи допомагає росіянам агентура на місці
Розвідка об’єктів завербованими Росією мешканцями існує, але її роль часто перебільшується. Сучасні засоби нападу керуються цифровими картами польоту, інерціальними блоками та супутниковою навігацією, тому цілі визначаються за математичними координатами, а не за радіомітками.
Наслідки удару дрона “Герань-4” по “Епіцентру” у Харкові 17 вересня 2026 року
Завербовані місцеві мешканці потрібні російській розвідці переважно для верифікації інформації: підтвердження роботи об’єкта, фіксації під’їзних шляхів або оцінки внутрішніх руйнувань після атаки, коли з орбіти це неможливо побачити.
Крім того, росіянам часто не потрібна агентура для фіксації наслідків ударів, оскільки громадяни самі публікують відео прильотів та наслідків у місцеві телеграм-чати, звідки противник безкоштовно отримує первинну звітність.
СБУ викрила киянина, який зняв на відео позиції ППО та передав запис підсанкційному блогеру
Чи ускладнює протидію штучний інтелект у російських дронах
Справжнім викликом є перехід противника до групових нальотів з елементами колективної поведінки, де штучний інтелект інтегрований у цифрову Mesh-архітектуру. У такому випадку ударна група діє як єдиний організм: інформація про загрози миттєво передається іншим бортам, які коригують траєкторію, обходячи небезпечні зони.
«Інші борти миттєво отримують сигнал про загрозу, автоматично коригують траєкторію й обходять виявлену засідку чи прикритий сектор, мінімізуючи власні втрати без прямої участі оператора», — розповідає Храпчинський.
Протидія таким цифровим «зграям» застарілими методами програє у швидкості реакції. Ефективно протидіяти може лише мережецентрична система ППО з розподіленим перехопленням.
Розрахунок БпЛА-перехоплювача на бойовому чергуванні
Архітектура ППО має базуватися не на поодиноких комплексах, а на єдиному інформаційному полі, де дані з різних джерел агрегуються та передаються цілевказівки найближчим вогневим засобам. Це дозволяє противнику втратити можливість прогнозувати дії ЗСУ, перетворюючи повітряний простір на небезпечне середовище для ворожої автоматики.
Джерело: lb.ua