Перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що для отримання Україною міжнародного фінансування, зокрема європейського пакета макрофінансової допомоги на близько €4 млрд, парламенту потрібно внести 27 нових законопроєктів і підготувати ще 16. Близько 75% цих ініціатив уже готові до голосування.
Водночас для реалізації Планів стійкості в областях найближчим часом потрібно ще кілька десятків мільярдів гривень. За словами Корнієнка, подальше фінансування також залежить від ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.
Про це він сказав під час дискусії «Осінь-зима 26-27: головні виклики війни, політики, суспільства, бізнесу, систем життєзабезпечення» в межах «Нової країни», спільного проєкту LB.ua та EFIGroup.
Основні тези з дискусії зібрав LB.ua
Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України
Чи вистачає голосів для важливих рішень?
Олександр Корнієнко зазначив, що нинішнє скликання парламенту вже увійшло у восьмий рік роботи, що є безпрецедентним для української історії. За його словами, тривала відсутність виборів показує нові грані парламентаризму в умовах, коли громадяни можуть оцінювати владу та депутатів фактично лише через публічну дискусію.
Водночас Корнієнко розповів, що разом з урядом проаналізували пакет законопроєктів, ухвалення яких необхідне для отримання міжнародного фінансування. Зокрема, значні суми передбачені після ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень — після ухвалення пакета з п’яти антикорупційних законів, серед яких — розширення повноважень НАБУ та САП у розслідуванні топкорупції, реформа Державного бюро розслідувань, конкурсний відбір генерального прокурора та скасування норм, які дозволяють штучно затягувати корупційні справи.
«З голосами я б так не драматизував, що геть зовсім нема. Ми проаналізували з урядом весь пакет, там цифри фантастичні. 27 треба внести законопроєктів і 16 написати. Це – всі гроші, які є в країні. І це зовнішнє фінансування. Але якщо ми це не будемо голосувати, не буде грошей, крім наших податків. А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з них, буде не вистачати на армію або на зарплати бюджетників у першу чергу», — сказав він.
За результатами аналізу, близько 75% законопроєктів із цього пакета, розрахованого на отримання європейського фінансування, є «голосувабельними», однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості щодо фінальної редакції.
Серед дискусійних питань — законопроєкти щодо оподаткування поштових відправлень. На засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти ініціативи, оскільки вважають, що зміни можуть вдарити й по українських підприємцях. Говорячи про депутатську присутність, Корнієнко оцінив кількість представників «Слуги народу», які стабільно відвідують засідання та беруть участь у голосуваннях за важливі законопроєкти, у 180 осіб. Назвав цю цифру «дуже оптимістичною».
Про пошук голосів для фінансування
Олександр Корнієнко окремо зупинився на європейському пакеті макрофінансової допомоги обсягом близько 4 млрд євро. За його словами, там діє принцип all-in: якщо не виконано хоча б один із чотирьох законодавчих пунктів, увесь пакет вважається невиконаним і кошти не надходять.
До пакета входять і закони щодо оподаткування поштових відправлень. Уряд уже втретє подав відповідний законопроєкт, однак навколо нього досі тривають дискусії.
«Треба шукати консенсус. На фракцію запросили представників бізнесу, які підтримують цю реформу, — представників “Аврори”, “Інтертопу” та інших, хто вважає, що чинна система поштових відправлень шкодить українському бізнесу й виробнику. Принаймні ми вислухали їхню позицію», — сказав Корнієнко.
Під час голосування законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів. Водночас Корнієнко вважає важливим, що його винесли на розгляд парламенту.
«На табло проєкт не пройшов. Але ми рухаємось: раніше навіть боялися виносити це питання на голосування, а тепер ризикнули», — зазначив він.
Окремо депутати обговорюють організацію роботи Верховної Ради та умови повернення фракцій і груп до повноцінної роботи в залі. Частина з них наполягає на гарантіях персонального голосування. Корнієнко пояснив, що чинна система з двома телефонами є радше способом дисциплінувати депутатів, хоча персональне голосування і так передбачене регламентом.
«Але пам’ятаймо, що ця система з’явилася при Разумкову у 2020 році. До цього, як людина, яка давно в українській політиці, я пам’ятаю, що “кнопкодавство” процвітало. Чи будуть люди масово натискати кнопки з чужих телефонів “у підвалі”? Думаю, що ні — принаймні не масово, не на цьому етапі», — сказав він.
Ще одна частина розмови стосувалася фінансування Планів стійкості. У квітні уряд виділив із резервного фонду кілька десятків мільярдів гривень, а парламент — ще 40 млрд грн із бюджету. Ці кошти вже розподілили між областями, однак вони покривають приблизно 75–78% необхідного фінансування. Для завершення програми, за словами Корнієнка, потрібно ще кілька десятків мільярдів гривень.Водночас подальше фінансування, за його словами, залежить від ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.
«Так, ці кошти входять до пакета, за який треба голосувати. Іншого джерела немає», — сказав Корнієнко.
Йдеться не лише про плани стійкості, а й про інші видатки держави, зокрема зарплати вчителям. «Будемо голосувати — думаю, буде 75%», — зазначив він.
Для порівняння Корнієнко навів антикорупційний пакет: п’ять законів можуть забезпечити близько мільярда гривень фінансування. «Мільярд — це чимало. Але не так багато порівняно з 50 млрд грн, які потрібні на плани стійкості. Є закони на дуже великі суми, наприклад Трудовий кодекс», — сказав Корнієнко.
Безпекові ризики проведення виборів
Проректорка КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова звернула увагу на майбутній звіт Європейської комісії щодо прогресу України на шляху до вступу в ЄС. За її словами, підстав для оптимізму щодо оцінки України небагато, зокрема через невиконані завдання у сфері антикорупційного законодавства, митних правил, SEPA та віртуальних активів. Смирнова закликала говорити про євроінтеграційні реформи не лише як про умову отримання коштів.
«Це не про гроші, проєкти законів не можуть обмінюватися на гроші. Це про те, що може Україна отримати в результаті. Всередині або зовні», — сказала вона. Зокрема, за її словами, участь у SEPA може розширити можливості української економіки, а гармонізація митних правил — спростити обмін товарами з ЄС.
«Чи ми боїмося конкуренції? Конкуренції не треба боятися, треба активно входити в ринок», — зазначила Смирнова, закликавши парламент якісно готувати й ухвалювати необхідні законопроєкти.
Корнієнко погодився, що очікування від майбутнього звіту Єврокомісії складні. Водночас, за його словами, за окремими напрямками оцінки можуть бути позитивнішими. «Я теж у звіті не очікую нічого хорошого, чесно кажучи. Але по деяких напрямках будуть кращі оцінки, насправді, це теж правда», — сказав він.
Він також звернув увагу на ширший європейський конння можуть опинитися серед пріоритетів європейських політиків, але необов’язково на перших позиціях.
«Говорячи ширше про Європу, у них у самих великі проблеми. Ми просто можемо своїми маленькими проблемами, з їхньої точки зору, трошки виявитися у п’ятірці пріоритетів, але не перший, може, другий, третій», — зазначив Корнієнко.
Серед держав, які підтримують Україну, він назвав країни Балтії та Північної Європи, а також Велику Британію й Норвегію.
Говорячи про роботу парламенту, Корнієнко зазначив, що депутати продовжать шукати голоси та домовлятися щодо законопроєктів, необхідних для виконання міжнародних зобов’язань.
Однак Корнієнко заперечив, що дискусія про проведення виборів виникла лише нещодавно. За його словами, у Верховній Раді вона триває близько року, зокрема в межах спеціальної групи, до якої входять представники парламенту та громадянського суспільства.
«Ця дискусія вже рік відбувається на майданчику Верховної Ради, відкрита. Більше того, в нас група про вибори найдемократичніша взагалі в Раді. Там 100 людей, з яких 20 політиків, 80 представників суспільства», — зазначив він.
Ставлення суспільства до можливого проведення виборів Корнієнко пояснив, зокрема, безпековими ризиками. За його словами, у виборчому процесі задіяні близько 500 тисяч людей, які працюють на дільницях. Для багатьох із них проведення виборів під час війни означає додаткову загрозу.
«Чому суспільство не акцептує вибори — з дуже різних причин. Одна з відповідей неочевидна, на яку знають тільки ті, хто займається виборами, тому що у виборах бере участь 500 000 людей на роботі, працюють. Тобто це дуже велика частина соціології», — пояснив він.
Як приклад Корнієнко запропонував уявити людину, яка працює у виборчій комісії під час війни. «Це кожен десятий у соцопитуванні скаже: “Ні, ніяких виборів”. Він просто уявив: я член комісії, йду на дільницю, а мені на голову реактивний “Шахед”, “Іскандер”, і так далі», — сказав він.
За словами Корнієнка, парламент надалі працюватиме над організацією роботи та пошуком необхідних домовленостей.